«Якби фото з реверансом перед Королевою потрапило в Інтернет, воно б взагалі всіх« порвало »

Посол України в Британії Наталя Галібаренко про дипломатію «з жіночим обличчям» і етикеті.

На початку березня Надзвичайний і Повноважний Посол України у Великій Британії Наталя Галібаренко вручила вірчі грамоти Королеві Єлизаветі II. І відразу ж після офіційної церемонії, як тільки були опубліковані фото з Букінгемського палацу, наш дипломат виявилася в епіцентрі уваги.

Незважаючи на те, що протокол пані Посол не порушила, користувачі соцмереж вибухнули на адресу її наряд різкою критикою: кому-то не припала до смаку довжина сукні, кому-то - форма капелюшки, кому-то - яскравий колір одягу, комусь - ціна і бренд. Російські ЗМІ взагалі відразу кинулися тиражувати тезу, що Галібаренко шокувала Королеву. Про правила дрес-коду, які повинні ретельно виконуватися під час таких зустрічей, численні «експерти» і «знавці» етикету навмисно не нагадували.

Сама Посол гідно і з гумором поставилася до такого ажіотажу навколо своєї персони. Галібаренко зізналася, що колеги попереджали її про можливу надмірну увагу. «Боюся, що якби в Інтернет потрапило ще фото з реверансом, воно б взагалі всіх« порвало », - жартує дипломат у розмові з« головкомом ».

Як зазначає Галібаренко, за обговоренням «соковитих» подробиць, інтерес до яких штучно роздувають російськими ЗМІ, і на які клюнула «фейсбучная» публіка в Україні, мало хто помітив головне: Королева цікавиться ситуацією в Україні. Особливо це важливо в умовах внутрішніх викликів, що стоять перед Великобританією. Мова про підготовку до референдуму про вихід країни з ЄС, який заплановано на червень.

З пані Послом «Главком» зустрівся в Києві через кілька днів після вручення вірчих грамот Королеві. Саме тому бесіду почали з особливостей церемонії в Букінгемському палаці ...

Наталя Галібаренко знаходиться на дипломатичній службі з 2000 року. За цей час вона брала участь в численних двосторонніх і багатосторонніх переговорах України, зокрема - в рамках ЄС, Ради Європи та інших міжнародних організацій. До призначення послом вона серед іншого керувала відділом з питань співробітництва в політичній, оборонній та безпеки обласлях Департаменту Євросоюзу МЗС, була заступником Постійного представника України при міжнародних організаціях у Відні (Австрія). А з березня 2014 по грудень 2015 року обіймала посаду першого заступника міністра закордонних справ.

- Пані Наталіє, ну як Вам в ролі тепер найвідомішого українського Посла?

- Нормально (сміється). Хоча мені така реакція і така увага на мою скромну персону здаються трохи дивними. Здається, що це трохи все штучно накручувалось.

- Ким?

- Як варіант, нашим північним сусідом. І не тому, що ми, українці, нібито у всьому готові звинувачувати росіян. Просто вони завжди нас так намагаються троль.

Тим більше, був один такий цікавий прецедент ... Коли я тільки приїхала в грудні до Великобританії, то дала перше інтерв'ю Українській службі ВВС. І що мене здивувало? Вже на наступний день витяги з нього вийшли на російському телебаченні. Вони не полінувалися, перевели на російську і швидко видали в ефір зі своїми коментарями.

- Розкажіть про історію Вашої підготовки до офіційної церемонії вручення вірчих грамот Королеві Єлизаветі II в Букінгемському палаці.

- Ця процедура у британців виписана вже століттями, тому протокол намагаються дотримуватися по максимуму. У чоловіків і жінок чітко прописаний дрес-код. Для жінок це ділове плаття довжиною до колін, закриті лікті і капелюшок. Були часи, коли обов'язковим було носіння рукавичок, тепер цієї норми не дотримуються. Є ще правило: чим старше жінка - тим спокійніше кольору, більш молодим можна дозволяти собі більш яскраві кольори.

Окремі вимоги королівського протоколу можуть здаватися дивними в Україні, оскільки ми не маємо подібної практики. Наприклад, реверанси. Відчиняються двері в зал - один реверанс, заходиш в зал - другий, перед Королевою при рукостисканні - третій. Боюся, що якби фото з реверансом потрапило в Інтернет, воно б взагалі всіх порвало (сміється). Насправді, в житті ти робиш маленький реверанс. Але на фото він здається таким, що ти зараз колінами просто поцілуєш килим. Мене про це по-дружньому попереджали колеги-посли.

- Своє плаття для церемонії ви везли з України?

- Ні, я купила його в Лондоні в магазині одягу для ділових жінок, із середнім ціновим діапазоном. Туфлі у мене з України і капелюшок, до речі, теж.

У мене, звичайно, було бажання одягнути національне плаття. Мені сказали, що Королева цінує, коли ти приходиш не в європейському одязі, а в національному. Але проблема полягала в капелюсі, яку не може замінити віночок або стрічка, що є частиною українського національного костюма.

І все ж основною фігурою церемонії є Її Величність королева Єлизавета II . Довше за всіх правлячий монарх у світі, справжній живий символ Співдружності і об'єкт гордості усіх британців. Це вона - зірка на цьому фото, не я.

- Скільки за часом триває церемонія?

- По різному. Взагалі, прийнято до 15 хвилин. У нас вийшло довше, тому що Королева дуже добре знайома з ситуацією в Україні, і тому цікавилася подіями в нашій країні. Розголошувати деталі спілкування з Королевою не прийнято, тому я обмежуся лише тим, що Її Величність приділяє велику увагу відносинам з нашою державою і розуміє складність викликів, що стоять перед нами.

В тему: Королева Єлизавета заявила, що змусить Росію поважати суверенітет України

«44% британського експорту йде в країни ЄС»

- 23 червня в Великобританії пройде референдум про членство в Євросоюзі . Чи є у Вас дані останніх досліджень настроїв в суспільстві?

- Після того як Девід Кемерон (Прем'єр-міністр Великобританії, - «Главком») повернувся з Брюсселя і заявив, що домігся максимального врахування британських вимог (Кемерон стояв на припинення виплат допомоги трудовим мігрантам з інших країн ЄС в разі невиплати ними соціальних страховок протягом чотирьох років; Брюссель погодився з цією вимогою з уточненням, що термін невиплат збільшений до семи років. Також Великобританія отримала право по-своєму трактувати політичні рішення ЄС, довівши небажання бути частиною єдиної європейської політичної системи, і досягла сам самостійності для своїх фінансових установ.

Остання вимога висувалася з метою не приєднуватися до єврозони і зберегти фунт стерлінгів в якості національної валюти - «Главком»), в принципі, прихильників того, щоб Великобританія залишилася в ЄС, стало більше. Але, згідно з останніми соцопитуваннями, дуже багато людей ще не визначилися - десь близько 20%. І всі розуміють, що ось хто в ці місяці, які залишилися до референдуму, буде правильно організовувати роз'яснювальну роботу, той і виграє. Оскільки саме ці 20% і вирішать долю країни: залишатися в Євросоюзі чи ні.

Уряд на чолі з Кемероном працює дуже серйозно над тим, щоб Великобританія залишилася в ЄС. Ведеться потужна громадська кампанія, організовуються круглі столи та конференції, активно залучається громадськість. Так, незабаром після повернення Кемерона з Брюсселя, на урядовому порталі з'явилися два цікавих документа з аналізом того, що втратить Великобританія, якщо вийде з ЄС. По кожній сфері. Наприклад, мова йде про те, скільки доведеться переукласти двосторонніх торговельних угод, або аналізується втрата позицій з експорту. ЄС є найбільшим торговим партнером для СБ, а економіка СБ більш залежною від ЄС. Зокрема, 44% британського експорту йде в країни ЄС, що становить 13% ВВП.

Зараз все регулюється правилами ЄС. Якщо Великобританія вийде, їй треба буде вирішувати, що робити з законодавством ЄС, яке сьогодні регулює більшість сфер діяльності. Плюс, Великобританія, насправді, отримує значну фінансову допомогу в рамках програм ЄС, особливо в сфері сільського господарства. Крім того, в разі виходу з ЄС британські фермери втратять переваг в рамках Спільної сільськогосподарської політики ЄС і будуть змушені платити тарифи, встановлені для країн, які не є членами ЄС. І це тоді, коли сьогодні понад 60% експорту британської рибної продукції і 70% овочів йдуть в ЄС. Багато що також можна сказати про переваги, які Великобританія отримує від членства в ЄС в сферах юстиції та внутрішніх справ, в тому числі в питаннях боротьби з організованою злочинністю і тероризмом.

Тобто Великобританія багато вкладає в діяльність Євросоюзу, але і багато отримує. Це здоровий британський прагматизм.

- Ви зазначили, що уряд працює над тим, щоб схилити людей до ідеї залишитися в ЄС. Хто і як працює в протилежному таборі?

- Лейбористська партія, яка в опозиції, критикує майже все, що робить уряд. У самому парламенті теж панують різні настрої, багато депутатів з рідної Камерону консервативної партії виступають за вихід з Євросоюзу. Вони звинувачують Брюссель у надмірній бюрократії, зарегульованості, неефективності міграційної політики та функціонування Шенгену і так далі. Було висунуто аргумент, що Великобританія є самодостатньою, а її економіка більш ефективною, ніж та, яка зараз діє в ЄС.

У самому уряді Кемерона є два міністри, які теж виступають з аналогічних позицій. Свого часу прем'єр-міністр дозволив членам свого Кабінету вільно висловлюватися про перспективи виходу / невиходу Британії з ЄС ... Але вони не мають права залучати своїх підлеглих для просування власної позиції. Умовно, ти - міністр, ти йдеш на ток-шоу і можеш активно агітувати проти Євросоюзу. Але ти не маєш права доручити своїм підлеглим підготувати дослідження або документи, які б просували цю позицію. Така ж вимога діє під час виступу членів Уряду в парламенті. Така ціна демократії.

Але подивимося, що буде 23 червня. Згадайте, як було з референдумом по незалежності Шотландії (який відбувся 18 вересня 2014 року - "Главком"). Тоді більшість соцопитувань свідчили на користь рішення про вихід Шотландії зі складу Великобританії. Але кінцевий результат був більш ніж обнадійливим. Думаю, британці зі своїм раціональним підходом і на цей раз вирішать так, як їм буде вигідніше.

«Я багато зустрічаю людей, які вірять, що це Київ не хоче спілкуватися з Москвою»

- Взагалі, в країнах ЄС євроскептичні настрої підживлює Російська Федерація. Чи присутній російська пропаганда, Росія в Британії?

- Дуже сильно присутня. Більше того, чим я думала, коли туди їхала.

- В чому це проявляється?

- Росіяни зараз вибрали дуже цікаву тактику. Вони за цей час, звичайно, переконалися, що ні в офісі прем'єр-міністра Кемерона, ні в Уряді в цілому, ні в Форін-офісі (міністерство закордонних справ і у справах Співдружності націй Великобританії, - «Главком») немає людей, на яких вони могли б спертися в виправданні агресивної політики щодо України. Офіційна державна лінія Великобританії визначена і вона дуже чітка: осуд і невизнання при будь-яких умовах анексії Криму, засудження агресії на Сході, викрадення та незаконного утримання громадян України (Надії Савченко, Олега Сенцова і інших), санкції проти РФ, повне виконання Мінських домовленостей і підтримка України. Тут, як то кажуть, Росії нема чого ловити.

Тому просуваються альтернативні підходи до: 2016-й оголошено роком російської культури в Великобританії. Під це планується організувати дні російського кіно, концерти російських зірок - першої, здається, приїжджає Валерія , Черговий бізнес-форум для підтримки малого та середнього бізнесу. Тобто через культурні заходи, бізнес-зв'язки просуваються відомі тези російської пропаганди про необхідність діалогу з РФ з усіх питань міжнародного життя, про «порожніх обіцянках» Україні з боку ЄС, які нібито «спровокували природну реакцію РФ», про радикалах, керівних в Києві , і подібні безглузді ідеї.

- Це працює?

- Британці, які пережили проблеми з Північною Ірландією, сприймають аргументи про необхідність діалогу. Я багато зустрічаю людей, які дійсно вірять, що це Київ не хоче спілкуватися з Москвою. Їм важко повірити, що з моменту анексії Криму російська сторона свідомо ігнорувала всі наші звернення і ноти протесту: ні по гумконвою, ні щодо порушення кордону, фактично ні за що. У відповідь була лише тиша. За Будапештським меморандумом скільки разів ми намагалися зібрати консультації! У відповідь - та ж тиша. Але в Британії послідовно насаджується гасло: «Ми ж за діалог, ми вам потрібні».

- Як Україна доносить свою думку?

- У нас, звичайно, немає таких ресурсів, в тому числі фінансових, в порівнянні з росіянамі. Але нам все одно легше, ніж їм, адже ми не створюємо паралельну реальність. Ти приходиш і розповідаєш правду про події на Сході, про проблеми в економіці, про труднощі в процесі реформ ... Я зустрічаюся зі студентами, експертами, які цікавляться Україною, суспільством, людьми, які працюють в Сіті (діловий район у Лондоні - "Главком" ), з депутатами в парламенті. Намагаємося оперативно реагувати на тенденційні публікації в ЗМІ, запобігати діям, які в тій чи іншій мірі можуть легалізувати анексію РФ Криму, активно використовуємо соцмережі.

З того, чим можна похвалитися. Пам'ятаєте історію, коли Оксфордського видавництво (Oxford University Press, - «Главком») видало довідник, де Крим був позначений як територія Росії? Ми з ними реально билися чотири місяці. І все-таки вони зняли з продажу все довідники з невірною інформацією. З'явилося також оголошення, що всім, хто купив довідники раніше, його поміняють безкоштовно на виправлений примірник. Це лише один випадок, але це важливо. Тому що якщо серйозне видавництво йде на збитки, щоб виправити одну помилку, це означає, що з системою можна боротися.

«Відсутність посла півтора року відчувалася дуже сильно»

- Якщо говорити про внутрішню кухню посольства. Коли ви прибули в Лондон, що Вас неприємно вразило?

- В принципі, відсутність посла півтора року відчувалося дуже сильно. Колектив професійний, досвідчений, але ось мотивації не вистачало. А ти приїжджаєш з України з природним бажанням, щоб все, як то кажуть, прокидалися і засинали з думками про Україну. До того ж Посольство було де-факто обмежена в контактах і участі у багатьох заходах через вимоги представницького рівня Посла.

- Оскільки Ви до цього працювали в МЗС, можете пояснити, чому стільки часу тримали без посла таку важливу країну?

- Тут є, в принципі, цілком логічне пояснення. Після того, як поїхав мій попередник (Володимир Хандогій був Надзвичайним і Повноважним Послом України в Сполученому Королівстві Великобританії і Північної Ірландії з 30 липня 2010 року по 16 травня 2014 року - «Главком»), був період, коли Олександр Турчинов виконував обов'язки президента. У цей період напередодні президентських виборів посли не призначалися, а тільки звільнялися. Потім були президентські вибори, інавгурація. А далі, природно, визначалися з кандидатурою, проводили співбесіди ...

- Ви на яке-небудь співбесіду ходили?

- Так. Але вже на етапі, коли міністр запропонував мою кандидатуру.

- Хто проводив співбесіду?

У мене була зустріч з Валерієм Чалим, який зараз працює послом в США, а потім був заступником Глави Адміністрації Президента. Була у мене і зустріч з Президентом, дуже предметний, з постановкою конкретних завдань.

- З Хандогієм перед вашою поїздкою до Лондона Ви зустрічалися?

- Ні, не зустрічалися. Відразу зазначу: я не маю звички поливати брудом своїх попередників і сподіваюся, не зіпсуюся настільки, щоб поливати брудом своїх наступників. Кожна людина на своєму місці діяв в певних конкретних умовах. Кожна ситуація специфічна. У нас в Лондоні, взагалі, спочатку були дуже професійні посли. І я дуже вдячна Сергію Комісаренко, 1-м Надзвичайному і Повноважному Послу України в Великобританії, він купив будинок, в якому зараз розташоване Посольство. Оренда будинку в центрі Лондона була б для нас зараз непідйомною.

Я пам'ятаю, коли ми починаєм з новою командою, з Андрієм Дещиця в МЗС відразу после перемоги Майдану. Там теж булу ще та ситуация. Я прийшла - у мене БУВ порожній кабінет, ні людей, ні комп'ютера, Нічого. Альо з годиною все владналося. Так, Було Важко, так, ми десь набивали Собі гулі, но в цілому я можу Сказати, что, незважаючі на російські гроші, на російську пропаганду, ми разом Зроби важліву дело - ми змоглі создать міжнародну коаліцію на підтрімку України. Це ті, чого НЕ було у випадка з Грузією. Грузія залишилась одна. Українські дипломати не дають «забути» «українське питання», діють санкції, і ми б'ємося за те, щоб вони були продовжені. Поки є такий тиск, Росія буде розуміти, що їй не дадуть одноосібно вирішити справи з Україною.

- Яким сьогодні є штат посольства?

- У нас 26 чоловік - це разом і з технічними працівниками. Якщо вважати з сім'ями - це десь близько 50.

- За той час, поки Ви перебуваєте в Лондоні, кого-то вже відправили додому, взяли нових?

- Велика ротація була в минулому році. І в цьому році влітку буде планова ротація - нашого техперсоналу, який три роки пробув, і дипломатів, вони чотири роки провели. Така вимога закону.

Ми намагаємося робити так, щоб люди їхали влітку. Так простіше вирішувати, в тому числі, і побутові питання, такі як навчання дітей в школах. Плюс об'єктивно інтенсивність роботи влітку нижче в порівнянні з іншими порами року.

- Розкажіть, навіщо Ви, приїхавши в Лондон, чи не першим своїм рішенням зняли зі стін в посольстві портрети попередніх послів.

- Так, я зняла, але чомусь ніхто не говорить про те, що я повісила натомість.

- І що ж?

- Замість послів я повісила на стіну фотографії, які символізують Україну: це підписання Угоди про асоціацію з ЄС, Євро-2012, події революції Переваги, встановлення українського прапора над звільненим містом на Сході ... Посольство - це не Пантеон, ми не повинні нікого увічнювати, і мене - в тому числі. Я бачу реакцію на ці нові фото людей, які до нас приходять. Це цікаво, це те, на що люди звертають увагу, захоплюються, співпереживають.

- В інтерв'ю «Главкому» заступник міністра закордонних справ Вадим Пристайко зазначив, що два роки тому Кабмін прийняв рішення, згідно з яким можна мати тільки по одному автомобілю на кожне дипломатичне посольство за кордоном. Пізніше були досягнуті домовленості, що найбільшим посольствам можна буде мати ще одну машину і автобус. Як у Вас справи з матеріальним забезпеченням?

- В цілому, як у всіх. Є певні фінансові проблеми. Розумієте, специфіка дипслужби в тому, що фінансування виділяється в гривнях, а 80% витрат здійснюється у валюті. Тобто будь-які коливання валютного курсу і ослаблення гривні автоматично зменшують наші фінансові можливості. Але часто великою проблемою є не відсутність грошей, а чинне законодавство, яке не дозволяє здійснювати ті чи інші витрати.

Приклад. У мене дуже маленьке приміщення для консульського прийому. Там буквально 18 квадратних метрів. Це перший поверх, і при британському помірному кліматі навесні і влітку там неймовірна задуха! Ви уявіть людину, яка умовно прийшов оформити довідку про народження. І він поки в цій задусі вистоїть, поки підійде до консульського віконця, повірте, неважливо - йому допоможуть чи ні, він вже буде роздратований. Є ідея поставити там кондиціонер, але ми не можемо його придбати, тому що це капітальні витрати, а капітальні витрати поки заборонені.

- Скільки автомобілів в українському посольстві у Великобританії?

- У нас п'ять автомобілів. З них два автобуси: один маленький, один великий. Великий ми використовуємо для поїздок в Україну, перевезення речей співробітників, плюс доставки будівельних матеріалів. На маленькому ми, як правило, працюємо з делегаціями, адже заїхати, наприклад, в Сіті на великому автобусі неможливо через відсутність місць для паркування.

«Нам би, звичайно, підтримка меценатів не завадила б»

- Яке зараз кількість українців, які проживають у Великій Британії? І чи збільшилася воно в результаті анексії Криму та війни на Сході?

- У нас зараз, дійсно, кількість українців збільшилася. У нас навіть за фактом за минулий рік удвічі збільшилася кількість скоєних консульських дій.

Але що мене радує - збільшилася кількість українців-студентів. У Сіті дуже багато працює українців. Наші співвітчизники працюють на керівних посадах, в консалтингу, в юридичних фірмах, в сфері фінансів, в ЄБРР присутній сильний український крило. При цьому, це молоді хлопці. Зовсім інше покоління дійсно прогресивних людей.

- Деякий час тому олігарх Дмитро Фірташ організовував «Дні України у Великій Британії» . Зараз він цим не займається?

- Наскільки я знаю, в минулому році не було такого заходу, і про плани на цей рік я теж не чула.

В тему: Дмитро Фірташ вже купив свободу у Петра Порошенка?

Але подібні заходи важливі і їх слід проводити, щоб популяризувати Україну. Не секрет, що в світлі останніх подій позитивних історій про Україну відверто не вистачає, ситуація в нашій країні дуже часто сприймається в рамках штампів і стереотипів про пострадянській державі з корупцією і збитковою економікою. Вітчизняні компанії все ще досить скромно представлені в Британії, обсяги британських інвестицій в Україну за останні роки скоротилися. Британський бізнес обережний, а гроші, як відомо, люблять тишу.

- У посольство за порадою, інформацією потенційні інвестори, до речі, звертаються?

- Так, звертаються. І ми допомагаємо, чим можемо. Багато звернень з пошуку потенційних партнерів надходить з України через Раду експортерів при МЗС. Але ніщо не замінить безпосереднє знайомство і контакти підприємців. Тому є ідея організувати в Лондоні інвестиційний форум високого рівня, аналогічний тим, які вже відбулися в США, Німеччині, а найближчим часом відбудеться у Франції. Реальна потреба донесення об'єктивної інформації про ситуацію в Україні, розвінчання міфів про те, що Україна - корумпована країна, де керують олігархи, із закритою і недружньої до бізнесу політикою. І важливо, щоб до цієї роботи над іміджем України притягувався громадський сектор, адже довіра до нього зараз дуже високо. Я за те, щоб все долучалися до створення нового іміджу країни, щоб були різні культурні заходи, медійні, художні ...

- Хтось із наших заможних людей ініціює зараз такі заходи в Британії?

- Поки що ні, на жаль. Не знаю, з чим це пов'язано. Можливо, у них зараз інші пріоритети.

Але дуже активна Українська громада Великобританії. З початку війни на сході наші співвітчизники тут активно допомагають бійцям АТО, долучаються до адресної допомоги пораненим і сім'ям загиблих. Українська громада Британії однією з перших приєдналася до публічної кампанії за звільнення Надії Савченко, розгорнувши пікети в центрі Лондона і у російського посольства. Іншими словами, все потроху працюють заради спільної справи.

Нам би, звичайно, підтримка меценатів не завадила б. У громади є ідея організувати влітку парад вишиванок. Але не хочеться обмежуватися тільки традиційною ходою у вишиванках. Хотілося б провести справжній модельний показ вишиванок, щоб показати, який сучасної може бути одяг з етнічними мотивами. Будемо шукати варіанти для реалізації цієї ідеї.

- А скільки у посольства грошей, які можна використовувати на реалізацію таких ось проектів?

- Зовсім мало. Тому що в цілому в МЗС виділено 7 мільйонів гривень на підтримку позитивного іміджу України - це не Британії, це взагалі. Тому викручуємося з власних можливостей, кооперуємося з нашими партнерами. Наприклад, разом з Посольством США домовилися провести на базі їх приміщення в квітні показ фільму «Зима в огні» та панельну дискусію з авторами. Впевнена, цей захід викличе значний інтерес.

- Найбільшу підтримку Ви відчуваєте від колег-дипломатів з яких країн?

- Традиційно, це Балтійські країни, Скандинавські країни, Польща. Це наш пул, на який ми спираємося. Також у мене склалися хороші контакти з послами країн СНД, крім російського, звичайно. Вони відразу висловили готовність допомогти дружньою порадою, налагодити контакти і зв'язки.

- З російським послом не перетиналися?

- Поки немає. Бачили один одного, але особисто не спілкувалися.

- З якими проблемами більш особистого характеру Ви зіткнулися після того, як переїхали в Лондон?

- Досить несподівано, але найбільшою проблемою стало відкриття зарплатного рахунку в банку. У декількох з них відверто заявили, що не хочуть мати справу з дипломатами, тому що вони нібито публічні люди, а якщо трапиться якийсь конфлікт, судитися з ними не можна через дипломатичний імунітет. Провести Інтернет було проблемно, довелося чекати майже чотири тижні. Влаштувати дитину в школу не просто: в середині року немає вільних місць. Як кажуть, добре там, де нас немає. Але це той вибір, який ми з сім'єю зробили на певному етапі. Я дуже вдячна чоловікові, який сказав, що не хоче, щоб його син ріс без нього, залишив бізнес і поїхав з нами.

- Чим Ваш чоловік там займається?

- Він поки чоловік українського дипломата (сміється). Знаєте, серед дружин послів прийнято проводити якісь чаювання, під час яких в неформальній обстановці обговорюються різні теми, і я якось напівсерйозно запропонувала чоловікові організувати щось подібне. Відповідь мені сподобався: будемо пити чай під час перегляду Ліги чемпіонів.

-

Микола Підвезяний, Катерина Пешко, Станіслав Груздєв (фото), опубліковано у виданні «Главком»

переклад: аргумент

В тему: