Аналіз повісті «Лівша» Лєсков Н С -

Повість «Лівша» або як її інакше знають по повній назві «Сказ про тульському косому лівша і про сталевий бліх», була створена Миколою Лєсковим і випущена в 1881 році. Автор вніс дану роботу в особистий збірник під назвою «Праведники».

Сюжет твору переплітає реальні і вигадані події того часу. Передбачуване початок історії відбувається в 1815 році. У той час імператор Олександр I, об'їжджаючи Європу, приїхав до Англії, де під час урочистого прийому йому крім безлічі оригінальних подарунків показали махонькую блоху зі сталі, яка могла танцювати. Олександр I купив її і повернувся з неї в свій будинок, що знаходився в Петербурзі.

Через кілька років, після смерті Олександра I і коронації наступного правителя, Миколи I, блоха була знайдена разом з речами померлого правителя, але люди не розуміли, в чому суть цієї «нимфозории». Донський козак на ім'я Платов, що колись був у свиті Олександра I, коли той об'їжджав Європу, прийшов до царського двору.

Там він розповів про те, що блоха є зразком мистецтва механіків з Англії. Платов так само відзначив, що майстри Росії знають це трудомістке справа не гірше.

Імператор Микола Павлович, впевнений в першості російських, дав указ Платову відправитися з дипломатичною місією на Дон і заодно подивитися на заводи в Тулі. На його думку, серед умільців цього міста вдалося б знайти тих, кому під силу було б дати гідну відсіч англійцям.

Перебуваючи в Тулі, Платов покликав до себе трьох найбільш відомих зброярів з міста і області, одним з яких був тодішній майстровий на прізвисько «Лівша». Майстрам продемонстрували блоху і зажадали створити щось таке, що виглядало б куди більш досконаліші, ніж робота англійців.

Коли козак повертався з Дону, він знову заїхав в Тулу. Трійця майстрів все ще працювала в поті чола над цим завданням. Взявши з собою Лівша разом з незакінченою роботою, на думку незадоволеного Платова, вони попрямували відразу до Петербурга. У столиці за допомогою «мелкоскоп», що збільшує дрібні деталі, виявилося, що працівники з Тули переплюнули англійських майстрів. Їм вдалося підкувати все крихітні ноги блохи.

Імператор і весь його двір були в захваті, а Лівша отримав заслужену нагороду. Государ наказав вислати підковану блоху назад в Англію, щоб там показати талант російських майстрів. Туди ж відправили і Лівша, де провели по всім місцевим заводам, розповіли про організацію роботи і навіть зробили пропозицію залишитися працювати в Європі, але той відмовився.

Повертаючись на батьківщину в Росію, Лівша уклав з полшкипером суперечка, де їм належало перепити один одного. За підсумком спору, в Петербурзі полшкипером змогли привести до тями лікарі з багатою лікарні. Лівша ж, який випивав з ним і потерпілий від алкоголю не менше, не отримав допомогу від висококваліфікованих лікарів, тому він помер у звичайній Обухвінской лікарні, куди зазвичай всіх відправляли доживати останній дні. Вмираючи, Лівша вирішив передати доктору Мартин-Сольському секрет чистки збройових стволів. Полягав він у тому, щоб російські перестали чистити свої рушниці цеглою, тому що англійці так вже давно не роблять. Але Мартину-Сольському не вдалося передати цей секрет, його зупинив військовий міністр граф Чернишов, який сказав лікареві, щоб той не втручався не в свою справу, в якому він нічого не розуміє. За словами письменника, якби тоді слова Лівші дійшли до государя, то результат війни в Криму був би зовсім інший.