Аварія на ЧАЕС: Через третину століття
Фото з відкритих джерел
Цього року Україна відзначає 30 років з моменту найстрашнішої в історії техногенної катастрофи. Аварія на ЧАЕС торкнулася життя мільйонів людей. Під радіоактивне ураження потрапили території не тільки України, Росії, Білорусі, а й 17 країн Європи. За даними ГосЧС України, близько 600 тис. Чоловік зазнали впливу радіації. У день аварії 134 робочих отримали високу дозу опромінення, з них 28 померли в перші три місяці, повідомляли в ООН
Ось уже третину століття світ намагається впоратися з важкими наслідками вибуху на ЧАЕС. Однак події останніх років показали, що і через роки людство залишається беззахисним перед ядерною аварією. За словами вчених Інституту досліджень енергетики та навколишнього середовища (США), багато уроки з Чорнобильської трагедії так і не були вилучені. Другим попередженням стала японська Фукусіма-1.
Для України цей рік не тільки "ювілейний". Він обіцяє стати ще й знаменним. Адже до листопада 2016 р нарешті збираються закінчити будівництво нового саркофага над четвертим енергоблоком ЧАЕС, яке триває з 2012 р і встигло стати об'єктом чималих суперечок і критики.
30 років під ковпаком
Після аварії на ЧАЕС Радянський Союз кинув всі сили на укриття пошкодженого реактора, де залишалися тонни радіоактивних речовин. Тоді саркофаг був відбудований рекордними темпами за 206 днів. Через 30 років четвертий реактор і раніше становить небезпеку для України і Європи. Адже термін експлуатації побудованого саркофага закінчився ще 10 років тому, а роботи зі спорудження нового тривають досі.
Ще в 1997 році країни "Великої сімки" (Британія, Німеччина, Італія, Канада, США, Франція і Японія) зійшлися на думці про необхідність будівництва "Укриття-2". Передбачалося, що новий саркофаг стане найбільшим в світі рукотворним рухомим об'єктом висотою 110 м і довжиною 165 м. На відміну від старого, він буде абсолютно герметичним і на 100 років захистить від витоків радіації. Повідомлялося, що нове "Укриття" буде представляти єдиний комплекс технологічного обладнання для вилучення заражених матеріалів і ядерного палива.
Новини по темі
Новини по темі
"Я думаю, що це буде настільки значне спорудження, що ще через сто років люди будуть їздити і дивитися на нього", - заявляв гендиректор ЧАЕС Ігор Грамоткін.
Нове "Укриття-2" Фото з відкритих джерел
На будівництво нового об'єкта були відправлені фахівці з України, Німеччини, Франції, Туреччини та Японії. Однак реалізація проекту затягнулася. Терміни початку і завершення будівництва не раз відкладалися, а загальна вартість робіт зросла в рази - з 700 млн євро до 2,15 млрд (за даними ЄБРР в 2014 р). При цьому причиною перенесення запуску, незважаючи на чималі заявлені суми, називали брак фінансів. За даними Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄББР), в 2014 р дефіцит фінансів склав 615 млн євро.
Лунало на адресу нового "Укриття-2" за цей час і чимало критики. Представники "зелених" в Європарламенті, а також деякі західні ЗМІ (зокрема, газета The Globe and Mail) неодноразово критикували проект, називаючи його зручним приводом для заробітку грошей, тимчасової півзаходом, яка не вирішить проблему забруднення регіону.
Свого часу проти проекту нового саркофага висловлювався і начальник зміни Чорнобильської АЕС в день аварії Юрій Андрєєв. "Новий об'єкт" Укриття "не вирішує жодної з головних проблем укриття: контроль за паливмісними масами всередині саркофагу, рідкі радіоактивні відходи в підреакторних приміщеннях ЧАЕС. Це протизапорошений ковпачок з незрозумілою перспективою на майбутнє", - говорив він.
На його думку, нове укриття ЧАЕС виконується з недовговічних, легких матеріалів і буде вимагати в подальшому ще більших експлуатаційних витрат.
Пошук грошей
За ці роки на ліквідацію наслідків аварії на ЧАЕС пішли мільярди. Точні суми не називаються, тому залишаються лише здогадки. Основна частина грошей була спрямована на спорудження нового саркофага, а також на зняття з експлуатації ЧАЕС. Займатися фінансування взявся ще в 2004 р ЄББР, до якого приєдналися 43 країни-донора, включаючи Україну.
Швейцарське видання Neue Zuercher Zeitung писало, що до січня 2000 р ЄС і ще 25 країн виділили для зміцнення саркофага понад 930 млн дол. З приводу витрат самої України екс-глава Рахункової палати Валентин Симоненко заявляв, що на заходи з ліквідації наслідків ЧАЕС лише в 1991-2007 рр. пішло 8,4 млрд дол., з яких 400 млн - на "Укриття" і виведення АЕС з експлуатації.
Новини по темі
Новини по темі
У наступні роки через брак фінансів країни-донори регулярно виділяли Україні додаткові кошти. За даними української влади і ЄББР, у 2011 році було зібрано близько 550 млн євро, в 2014 р - 615 млн, а в 2015 р - ще 180 млн. За загальними підрахунками, за останні п'ять років ЄББР країни "Великої сімки" і інші донори виділили Україні лише на новий саркофаг понад 1,3 млрд євро.
У той же час Україна на кінець 2013 внесла до фонду "Укриття" 69,6 млн дол. У 2014 р влада обіцяла перерахувати ще 63 млн дол., Але намічені цифри так і залишилися на папері. За останні три роки, незважаючи на складну економічну ситуацію, українська влада збільшили обсяги фінансування "Укриття" і заходів щодо зняття з експлуатації ЧАЕС. У квітні 2014 р Кабмін направив 745,2 млн грн, в грудні 2015 року - 123 млн, а в лютому - ще 709,6 млн грн. На 2016 р фінансування було збільшено до 998,2 млн грн. Як видно, суми досить значні, особливо для країни, яка вже кілька років перебуває в стані війни і економічної кризи.
У той же час, за словами ліквідаторів аварії на ЧАЕС, все менше уваги приділяється питанням соцзахисту постраждалих. Щорічна одноразова допомога, яку виплачують в честь річниці Чорнобиля, особливо не рятує ситуацію. Цього року інваліди-чорнобильці І та ІІ груп отримають від уряду по 1074 грн, а діти-сироти (чиї батьки мали статус ліквідаторів) - по тисячу чотиреста п'ятьдесят п'ять.
"Медичні послуги все - за свої гроші. Пільг на лікування немає, хоча путівки в санаторії виділяють регулярно. Болюче питання з пенсією ... належить за законом пенсію в розмірі 8 тис. Отримують далеко не всі", - говорить ліквідатор аварії на ЧАЕС, інвалід І категорії Микола Ступак.
Новини по темі
Новини по темі
Як відзначають експерти, в Держбюджеті на 2016 р не закладено підвищення соцстандартів для чорнобильців. Екс-глава парламентського Комітету з питань екологічної політики та ліквідації наслідків ЧАЕС Микола Томенко повідомляв, що Рада зобов'язала Кабмін виконати важливі для соцзахисту пункти в проекті Закону про Держбюджет 2016 (зокрема, збільшити обсяг фінансування бюджетних програм, що стосуються медичного забезпечення постраждалих від ЧАЕС; пенсійне забезпечення інвалідів з числа учасників ліквідації та т. д.). "Однак Кабмін жоден із зазначених пунктів постанови в своїй версії бюджету на 2016 р не виконав, а кошти на заходи соцзахисту громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, не передбачив", - підкреслив політик.
тривожне майбутнє
Аварія в Чорнобилі, а через 25 років на Фукусімі, стала попередженням про необхідність підвищення вимог до безпеки АЕС, а також відповідальності вчених, інженерів і політиків за цю безпеку. Оцінюючи результати боротьби України з наслідками аварії, багато сьогодні проводять паралель з Японією, яка потрапила в подібну ситуацію. "За досить короткий час Японія дуже відповідально підійшла до цього питання, хоча масштаби радіаційного забруднення були набагато менше. Там вся країна працює, а в Україні всі сподіваються, що прийдуть і допоможуть", - висловлює свою думку член Всеукраїнської спілки ліквідаторів-інвалідів "Чорнобиль -86 "Жорж Шанаєв.
Новини по темі
Новини по темі
Якщо поглянути на Японію, то фактично всі чотири роки після аварії на Фукусімі ліквідацію наслідків здійснює своїми зусиллями компанія Tokyo Electric Power Co (Tepco). За цей час японські будівельники встигли спроектувати і спорудити підземну крижану стіну довжиною 1400 м, яка повинна стримувати витік радіоактивних речовин в океан. Планується, що стіна запрацює найближчим часом. Крім того, було закінчено спорудження захисної сталевої стіни. Хоча її надійність ще під сумнівом, так як стіна встигла тріснути, через місяць після побудови.
Фукусіма-1 Фото з відкритих джерел
У той же час болючим питанням для обох країн залишається, як і куди прибирати радіоактивне паливо із зруйнованих реакторів? "Найбільшим викликом стане видалення уламків ядерного палива. Ми навіть не знаємо, в якому стані уламки на даний момент", - повідомляли в японській Tepco.
В Україні ще ведеться будівництво сховища відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2) для матеріалів з першого, другого і третього реакторів Чорнобильської станції. Сховище планують добудувати до листопада 2016 р Зараз паливо з трьох блоків Чорнобиля знаходиться на СВЯП-1, побудованому ще в 1986 р
Сховище відпрацьованого ядерного палива (СВЯП-2) Фото з відкритих джерел
Поки гроші на нове "Укриття" для ЧАЕС збирають "з миру по нитці", в Україні будують далекоглядні плани, як заново освоїти втрачені в 1986 р території 30-кілометрової зони. Зокрема, в Мінекології розглядають можливість створення в Чорнобилі біосферного заповідника. Одночасно з цим новий міністр екології Остап Семерак вже озвучив пропозицію створити в зоні відчуження майданчик для наукових експериментів. Основою для всіх цих ідей слугує природний стан екосистеми "зони", яка 30 років існувала практично без втручання людини. Адже виявилося, що просте присутність людей може наносити навколишньому середовищу не менше шкоди, ніж радіація.
Антоніна Сотник