Барська ікона Божої Матері

Барська ікона Пресвятої Богородиці - шанований образ з панського в честь Покрова Божої Матері жіночого монастиря, розташованого в м Барі Подільської єпархії в Білоруському Поліссі (сучасна Вінницька обл., Україна). Місто цей випробував всі лиха панування католицької Польщі в західній Русі. Остаточне приєднання його до Росії відбулося в 1793 році.

З давніх часів в Барі існував чоловічий монастир, що належав деякий час уніатським ченцям-базиліанам.

В описі Барського монастиря за 1723 рік мовиться, що в головному вівтарі в високому поглибленні є образ Богоматері, що тримає на лівій руці Богонемовля Ісуса. Ікона під срібною темно-позолоченою ризою з двома позолоченими вінцями. Вона називається чином Святої Покрови. Навколо неї червоний балдахін із зображеннями двох ангелів, які підтримують корону. Благодатні знамення від святої ікони були відомі всьому південно-західному краю, і в честь Її складена «Пісня Пресвятій Діві Богородиці, чудотворної Її іконі в Барі-граді».

У 1837 році Барський монастир був повернутий з унії в лоно Православної Церкви. Монастир ще називався Покровської обителлю в честь знаходиться там чудотворного образу Богоматері, що мав в той час дуже широке шанування і святкування якому 1 жовтня була встановлено в 1887 році, коли виповнилося півстоліття від дня повернення Барського монастиря православним.

В кінці XVII - початку XVII ст. з Барської ікони був зроблений список Подільської ікони Пресвятої Богородиці. Про те, яке значення мав цей образ Богоматері в долях православ'я в Подільському краї, красномовно говорить наступне молитовне звернення до Пречистої Богоматері:

«Прийдіть, людие россійстіі, преславно і православно Ублажим Преблагословенну і Пречисту Марію Діву, в Барі граді благодать Свою здавна вийму явівшую, православні люди подільській землі від агарян і сарацин свободи, православну віру в полоненні латінстем зберегла. До кого убо вдамося, аще не до Тебе, Владичице! Кому принесемо сльози і зітхання, аще не до Тебе, Пресвята Богородице! Не маємо бо інші допомоги, Не маємо інші надії, крім Тебе, Небесна Царице, Діво Пречиста, Лествиця до небес, святе вмістилище Слова Божого, притулок вірним і позбавлення, надбанню Твоєму допомогу і перед тими, скорботним до подання вічної радості, ченців богомудрих зведення догори царству. Ти бо, яко імущих державу непереможну, злий зухвалість латинську відомстив єси, вірою ім'я Твоє всехвальних закликали отців наших врятувала єси і покрила їх святим омофором. Не відверни і нині рабів Твоїх тщі. Тебе бо єдину надію імами; визволи люди Твоя повсякчас і град і обитель, юже обрала єси Собі місцем прояви благодаті Твоєї, і Подільську землю, і вся православних християн від спокус, від згубних, душевредним навчань, від невіри, розбещення і смерті вічної, і від всякого лютого обставинах, і наклепів ворогів церкви Твоєї православної, і до нині таємно і невпинно сіють скверния кукіль на добрій, від століття православної ниві Подільської; аще бо ж Ти чекала молячись, хто б урятував віру отців наших від толиких бід, хто б і нас зберіг до нині вільних? Ми ж Преблага Твоєму заступництва про нас радіючи, вдячно та взиваємо Ти і щоб ми взивали до Тебе: радуйся, невісто Неневестная ».

Барська чудотворна ікона привертала до себе численні натовпи прочан - і православних, і іновірних. Ікона знаходилася в запрестольний ніші, на ній був срібний оклад зі слідами позолоти і черні. Образ дуже древній, візантійський, добре збереглася живопису.

На початку XX століття Барська ікона знаходилася у вівтарі монастирського храму, в даний час вона знаходиться в Одеській області (Україна). Під будівництво каплиці для чудотворного образу виділена земельна ділянка.

Святкування Окт. 1