До місцевих органів влади України балотувалося більше 350 священнослужителів
Минулі 25 жовтня місцеву вибори в Україні ознаменувалися чималим числом священнослужителів, які висунули свої кандидатури до рад різного рівня - на сайті ЦВК України значаться прізвища 357 представників духовенства різних християнських Церков. В основному це представники УПЦ КП, УПЦ (МП), УАПЦ, УГКЦ та ін., Повідомляє "Релігія в Україні" з посиланням на російську незалежну газету .
На відміну від виборів п'ятирічної давності на цей раз в органи влади не обирався жоден православний архієрей. Єдиний кандидат-єпископ у виборчих списках - висунувся до ради депутатів Рокитнівського району Рівненської області єпископ Об'єднання церков християн віри євангельської Житомирської області Володимир Бричка. У цьому ж регіоні висунувся секретар Рівненської єпархії УПЦ КП протоієрей Сергій Луканин і, як і Бричка, від партії Юлії Тимошенко «Батьківщина».
Секретар Дніпродзержинської єпархії УПЦ (МП) ієродиякон Макарій (Тарасов) спробував сили в обранні до міської ради райцентру, причому виступаючи на передвиборних плакатах не в рясі, а в піджаку.
Інші кандидати в абсолютній більшості - настоятелі храмів, іноді - диякони і регенти хорів. До них можна додати також двох глав чернечих гуртожитків. Це настоятель Домницького монастиря УПЦ (МП) архімандрит Варфоломій (Ромашко), присутній в списку партії «Відродження» в Менському районі Чернігівської області разом з чотирма іншими кліриками цієї Церкви, серед яких місцевий благочинний протоієрей Василь Дендак. Крім того, в Івано-Франківській області в депутати йшов настоятель Преображенського скиту Манявського монастиря УПЦ КП ігумен Феогност (Бодоряк).
В цілому, від «Блоку Петра Порошенка« Солідарність »висунулося 53 кандидата-клірика, або 14,84% від їх загальної кількості. Опозиційна «Батьківщина», кілька відставши від президентського блоку по числу кандидатів на виборах по країні в цілому (12,35% проти 13,27%), при цьому привернула до своїх списків 78 кліриків, або 21,84% від загального числа таких. Близька до президентської партії за кількістю кандидатів з лав священнослужителів опозиційна націоналістична партія «Свобода». У «свободівців» їх 40 (11,20%), при цьому в цілому від учасників виборів її висуванці склали 6,08%. Чи не виявилися обділені симпатією духовенства інші націоналістичні проекти - 15 (4,20%) кліриків у Радикальної партії Олега Ляшка, по 2 (0,56%) у УНА-УНСО і Конгресу українських націоналістів. Таким чином, за списками націоналістичних партій пішли на вибори 59 (16,52%) представників духовенства.
Опозиційний блок, спадкоємець Партії регіонів, висунув лише 10 (2,80%) священнослужителів. Судячи з усього, тут зіграло свою роль упередження проти правлячої до 2014 року партії. При цьому чимало кліриків пройшло за списками помірних політичних організацій, чий електорат в основному знаходиться на південному сході України (інакше кажучи, вони грають на колишньої галявині регіоналів): 9 (2,51%) від партії «Відродження», 24 (6, 72%) від партії «Наш край», створеної в 2011 році в Одесі входили до фракції партії регіонів депутатом Антоном Кіссе і реанімованої в цьому році, і 19 (5,32%) від Аграрної партії.
У деяких областях чітко проявилася регіональна специфіка. Наприклад, в Черкаській області з 19 пішли на вибори кліриків п'ять вирішили зробити це від об'єднання «Черкащани». У Київській області аналогічну роль зіграла маловідома партія «Нові обличчя», за чиїм списком балотувалися 5 з 29 місцевих священнослужителів, які вирішили спробувати увійти в органи влади. У Львівській області симпатії частини суспільства поки ще приваблює «Народний рух України», від якого в місцеві депутати висунулося п'ять кандидатів, наділених саном.
Максимальним представництво духовенства, висувався в місцеві депутати, було в Західній Україні: 45 кандидатів висунулося в Тернопільській області, 40 - у Львівській, 42 - у Рівненській. Далі на схід показники помітно знижуються: 27 у Волинській області, 20 - у Вінницькій, 18 - у Хмельницькій, 19 - в Черкаській, 14 - в Житомирській. У Київській області балотувалося 28 священиків, 12 в Чернігівській, 9 в Сумській областях. Всього 10 кліриків зареєструвалися кандидатами на виборах у Дніпропетровській області, населення якої в півтора рази більше населення Львівської та втричі - Тернопільській. В Одеській області на вибори пішли 8, в Миколаївській - 11, в Херсонській - 1, в Запорізькій - 3, в Луганській і Харківській області - жодного священнослужителя.
При цьому менше половини кліриків при реєстрації на виборах вказали юрисдикційну належність, більшість обмежилося зазначенням на свій священний сан і храм в населеному пункті, в якому вони служать.
Проте вдалося визначити приналежність 328 (91,87%) кандидатів-священнослужителів. Більше половини - 193 кандидата, або 58,84% від юрисдикційно ідентефіцірованних, - представники Київського Патріархату. Від УПЦ (МП) пішли на вибори 75 (22,86%) представників духовенства. Від УАПЦ висунулися в цілому по країні 29 (8,84%) кандидатів, з яких 22 - в західних областях. Від УГКЦ - 20 кандидатів-кліриків. Від протестантів різних деномінацій висунулися по країні 11 кандидатів.
За списками партій представники різних Церков були представлені таким чином: в «Блоці Петра Порошенка» 9 представників УПЦ (МП), 31 представник УПЦ КП, 3 кандидата-протестанта, 3 від УАПЦ і 2 від УГКЦ. Серед висуванців від «Батьківщини» 49 кліриків УПЦ КП, 10 від УАПЦ, 6 від УГКЦ, 3 протестантських пастора, 5 представників УПЦ (МП). Партія «Свобода» - 33 священика УПЦ КП, 5 від УГКЦ, 1 від УАПЦ і жодного від УПЦ (МП). За списками Аграрної партії пройшло 13 кліриків УПЦ (МП) і по 7 - в списках «Відродження» та «Нашого краю», а в «Опозиційному блоці» вони склали 100% церковних кандидатів. «Самопоміч» висунула чотири кандидати, з яких 3 від Київського патріархату і 1 від УГКЦ.
фото volyn.church.ua