Ганін А.В. Офіцерський корпус Оренбурзького козачого війська. 1891-1945: Біографічний довідник.
Електронна версія
Доступна в форматах: pdf
Рік випуску 2007
Число сторінок: 676
ISBN: 978-5-85887-259-7, 978-5-98854-013-7
Голосів: 4, Рейтинг: 3.66
У біографічний довідник включені відомості про декілька тисяч козацьких офіцерів - в основному учасників російсько-японської, Першої світової і громадянської воєн, значна частина яких після Громадянської війни виявилася в еміграції. Основу довідника складають в більшості своїй вперше вводяться в науковий обіг документальні матеріали з архівів Москви, Санкт-Петербурга, Оренбурга, Челябінська, приватних колекцій, а також опубліковані джерела. Вперше створюється цілісна картина доль офіцерського корпусу одного з найбільших козацьких військ Росії. Довідник призначений для широкого кола читачів, які цікавляться військовою історією Росії.
ЗМІСТ
Вступ
Офіцерський корпус Оренбурзького козачого війська в кінці XIX - першій половині ХХ ст.
Список скорочень
біографічний довідник
додатки
Додаток 1. Список штаб- і обер-офіцерів, що належать до спадковим дворянам, затверджений 18 січня 1875 р з ділянками із земель Оренбурзького козачого війська
Додаток 2. Повні Георгіївські кавалери Оренбурзького козачого війська
Додаток 3. «Стрічка Відмінності» Оренбурзького козачого війська і її кавалери
Додаток 4. Георгіївські нагороди в Оренбурзькому козачому війську в період Громадянської війни 1917-1919 рр.
ВИТРИМКИ З ПЕРЕДМОВИ
Вступ
Проблеми військової історії дореволюційної Росії все частіше залучають до себе увагу дослідників. При цьому всі фахівці так чи інакше стикаються з необхідністю встановлення або уточнення даних про життєвий шлях тих чи інших військових діячів. Значні труднощі викликає пошук відомостей про службу молодшого і середнього офіцерського складу російської армії до 1917 року, не кажучи вже про період Громадянської війни та еміграції. Самостійної і часто непростим завданням є стикування даних про осіб, відомих за дореволюційними і післяреволюційним документам. У зв'язку з рассредоточенностью документів за різними архівах і бібліотеках Росії і зарубіжжя пошуки забирають багато часу і нерідко закінчуються безрезультатно.
Щоб полегшити завдання дослідників, ми поставили собі за мету підготувати фундаментальний біографічний довідник, основу якого склали дані, накопичені в результаті багаторічної роботи з найрізноманітнішими документами з історії Оренбурзького козачого війська кінця ХIХ - першої половини ХХ ст. При складанні довідника ми керувалися ідеєю безперервності історичного процесу як до 1917-го, так і після. Історія Росії в 1917 р не розпочалася і не закінчилася. На жаль, цю просту думку до сих пір поділяють лише деякі історики. Стосовно до періоду до жовтня 1917 р в довіднику наведені відомості в основному про козацьких офіцерів (деякий виняток становлять нечисленні офіцери, прикомандировані до козачим частинам з боку, представники військової адміністрації з неказаков і т.зв. почесні козаки). Відносно ж періоду Громадянської війни і більш пізнього часу настільки суворе розмежування абсолютно неможливо, оскільки нарівні з козаками в козацьких формуваннях служили і неказакі. З цієї причини в довідник включені відомості про всі відомі укладачам офіцерів, які брали участь в 1917-1922 рр. в антибільшовицьке русі в складі частин, з'єднань, установ і штабів Оренбурзького козачого війська, навіть якщо вони і не були козаками за походженням. Представлені дані і про тих нечисленних оренбурзьких козачих офіцерів, які після 1917 р перейшли на бік червоних, а також, як виняток, про багатьох армійських офіцерів, які брали участь в антибільшовицьке русі на Південному Уралі взагалі. У довідник включені відомості про службову шляху приблизно чотирьох з половиною тис. Офіцерів, які належали до вищевказаних категорій.
Зрозуміло, найбільш повно простежено долі кадрових козачих офіцерів. Різниця в повноті довідкових даних зумовлена станом джерельної бази. Якщо про офіцерів, які нам відомі тільки по періоду Громадянської війни і поки не ідентифіковані, є одне-два уривчастих згадки в оперативних документах, то для кадрових козачих офіцерів це як мінімум матеріали різноманітних списків по старшинству, а також дані послужного списку або короткої записки про службі.
Крім того, в довідник включені відомості про почесних козаків війська. До 1917 року це були, як правило, вищі військові діячі Росії (наприклад, військовий міністр В.А.Сухомлінов і інші, всього 56 чол.), Чий службовий шлях досить добре відомий, в зв'язку з чим відомості про таких осіб максимально скорочені , а в біографічних довідках на цю категорію офіцерів вказані довідкові видання, в яких можна знайти більш докладні відомості. Після 1917 р почесними козаками ставали значно менш відомі люди, тому про них наводяться максимально докладні дані.
Спроби збору довідкових даних по персоналіях оренбурзьких козачих офіцерів робилися челябінськими істориками А.П.Абрамовскім і В.С.Кобзовим в іменному покажчику до їх монографії «Оренбурзьке козацьке військо в трьох століттях», Е.В.Волковим, Н.Д.Егоровим, І.В.Купцовим по персоналіях оренбурзьких козачих генералів і С.В.Волковим в його довіднику з історії Білого руху. І хоча останні дві роботи становлять значну довідкову цінність, однак вони охоплюють лише невелике число оренбурзьких козачих офіцерів (в основному тільки вищих) і містять ряд лакун і неточностей, пов'язаних з узагальнюючим характером цих довідників.
Укладачі цього видання поставили і спробували вирішити безпрецедентну за своєю складністю і масштабом завдання - зібрати вичерпні біографічні дані щодо всього корпусу офіцерів Оренбурзького козачого війська (і антибільшовицьких формувань Південного Уралу) за більш ніж півстолітній період. Подібне завдання ніким і ніколи раніше не ставилося навіть відносно невеликих козацьких військ, не кажучи вже про великі, до числа яких належало Оренбурзьке військо.
Довідник строго документований, а джерельна база, що стала основою для його складання, дуже велика. Вона охоплює значний обсяг документів з архівів і бібліотек Росії, ближнього і далекого зарубіжжя, з якими авторам довелося ознайомитися в процесі вивчення історії Оренбурзького козацтва. Найбільше значення при складанні довідника мали зборів Російського державного військово-історичного архіву (РГВІА), Російського державного військового архіву (РГВА) і Державного архіву Оренбурзької області (ДАОО), а також слідчі матеріали регіональних архівів управлінь ФСБ Росії і департаментів КНБ Казахстану <... >
Хронологічні рамки, якими обмежений довідник, досить умовні. Очевидно, що 1891 роком зібраний матеріал не починається, а 1945-му не закінчується. Багато козачі офіцери, відомості про яких поміщені в цьому виданні, служили і до 1891 р деякі доживали свій вік і після 1945 р (в числі останніх померли в 1981 р в США полковник Д.В.Кочнев і в 1984 р в м Кингисепп Ленінградської області підосавул Н.П.Воронцов). Проте за період з 1891 р відомості про офіцерів носять системний характер. Вибір нижньої межі зумовлений прийняттям 3 червня 1891 г. «Положення про громадський управлінні станиць козачих військ», який вніс значні зміни в життєвий уклад козацьких військ. Вибір верхньої межі пов'язаний із завершенням Другої світової війни, після якої Оренбурзька козача еміграція перестала грати скільки-небудь істотну роль в російській зарубіжжі.
У довіднику в алфавітному порядку представлені максимально докладні довідки про оренбурзьких козачих офіцерів із зазначенням (з різним ступенем повноти) їх дати і місця народження, походження, батьків, віросповідання (якщо воно не було православним, як у переважної більшості), освіти (із зазначенням дат закінчення навчальних закладів), службового шляху, чинопроизводства зі старшинством в чинах, даних про отримані нагороди, про вчинені подвиги і проступки, характер поранень, даних про причини, дату і місце смерті і поховання, відомостей про сімейний стан і нащадках, а також про твори, написаних тими чи іншими офіцерами. У ряді випадків додані атестації та персональні характеристики з документів особового походження <...>
Якщо розглядати історію як глобальний процес розвитку держав, громадських інститутів і відомств, в якому роль окремої людини мінімальна, довідник видасться лише корисним інструментом для статистичних викладок, однак укладачі розраховують на інше. Ми переконані, що в основі всієї світової історії варто перш за все сама людина, його особистість, воля, усвідомлені або неусвідомлені рішення. При такому підході наша робота набуває зовсім інший характер - історія стає не абстрактної і умоглядної, а персоніфікованої і конкретної, в історичну пам'ять народу повертаються імена тисяч незаслужено забутих, але вірних і гідних синів своєї країни, чиї багато в чому різні, але часом повні драматизму долі можуть служити яскравим прикладом для сучасних поколінь.
Отже, до уваги читачів пропонується перше спеціальне довідкове видання, реконструюють фактично весь офіцерський корпус одного з найбільших козацьких військ Росії. Можна з упевненістю сказати, що багато фактів історії Оренбурзького козачого війська, перш за все, звичайно, періоду громадянської війни, вдалося виявити тільки завдяки виконану роботу. Парадоксально, але факт, що відомості про цілу низку важливих для історії війська і Громадянської війни на Південному Уралі подій 1917-1919 рр. (Деякі бойові зіткнення, події повстанського періоду весни - літа 1918 р, послідовність переформування ряду частин і т.д.) збереглися тільки в послужному списках деяких офіцерів. Службові документи офіцерів у зв'язку з поганою збереженням інших джерел дозволяють наочно простежити процеси військового будівництва в війську. Сподіваємося, що наш довідник послужить стимулом до появи аналогічних видань і по іншим козацьким військам, а крім того, стане матеріалом для статистичних досліджень і узагальнень з історії російського офіцерського корпусу <...>
Документом великого значення є портрети офіцерів, що дозволяють наочно уявити епоху, що пішла і тих людей, яким присвячений цей довідник. В якості ілюстрацій використані фотографії козацьких офіцерів з державних і приватних архівів, а також з матеріалів періодичної преси та книг. У розпорядженні укладачів є близько 500 ідентифікованих портретів, а також ряд фотографій невідомих офіцерів. Зібрати таку добірку фотографій було непросто. У радянський період величезну кількість фотоматеріалів (як і інших архівних документів) було безповоротно втрачено для науки - знищено зі страху перед репресіями за «неправильне» походження або виходячи з ідеї непотрібності цих документів. Укладачам неодноразово доводилося стикатися з обрізаними або викреслити фотографіями в сімейних архівах нащадків козацьких офіцерів. Чи не краще йшли справи й у державних сховищах. В одному тільки Оренбурзькому обласному краєзнавчому музеї в радянський період було знищено не менше 239 фотографій козацьких офіцерів. На щастя, решта цієї колекції (однієї з найбільших в Росії) збереглася до наших днів <...>
Довідник являє інтерес для істориків, генеалогов, учасників руху відродження козацтва, а також для всіх, кому небайдуже військове минуле Росії.
РЕЦЕНЗІЇ
Люди минулої епохи
Журнал «Читаємо разом», июль 2008 г.
Чотири з половиною тисячі козачих офіцерів, учасників Російсько-японської, Першої світової і громадянської воєн, значна частина яких після Громадянської війни виявилася в еміграції. Таке, якщо бути гранично коротким, зміст об'ємного довідника, що вийшов у видавництві «Російський шлях».
За цією стислістю стоять кілька років напруженої роботи істориків і сотні доль, які вдалося прояснити завдяки цим дослідженням. Основа довідника - в більшості своїй вперше вводяться в науковий обіг матеріали з архівів Москви, Санкт-Петербурга, Оренбурга і Челябінська, а також приватних колекцій. Фактично, при підготовці видання були ретельно вивчені всі скільки-небудь значні колекції документів з історії Оренбурзького козачого війська.
Важливо, що в довіднику біографії розглядаються як до революційних потрясінь 1917 року, так і після них, в результаті чого перед читачами вперше постає цілісна картина доль офіцерського корпусу одного з найбільших козацьких військ Росії. На думку авторів, виконана робота повертає в історичну пам'ять народу імена «тисяч незаслужено забутих, але вірних і гідних синів своєї країни, чиї багато в чому різні, але часом повні драматизму долі можуть служити яскравим прикладом для сучасних поколінь». Досить великий і ілюстративний ряд цієї роботи, що включає близько шестисот (!) Портретів офіцерів, завдяки чому ми можемо побачити обличчя людей пішла від нас епохи.
ПРО АВТОРІВ
Ганін Андрій Владиславович (Нар. 07.10.1981 в Москві) - дослідник військової історії Росії кінця XIX - першої чверті ХХ століть, кандидат історичних наук ( «Оренбурзьке козацьке військо в кінці XIX - початку XX ст. (1891-1917 рр.)»). Доктор історичних наук ( «Кадри Генерального штабу в період Громадянської війни в Росії»). Автор понад 80 наукових публікацій з військової історії Росії кінця XIX - першої чверті ХХ ст., Історії антибільшовицького руху та козацтва, в т.ч. монографій «Чорногорець на російській службі: генерал Бакіч» (М .: Русский путь, 2004. 240 с .: іл.), «Отаман А.І.Дутов» (М .: Центрполиграф, 2006. 623 с .: іл.) , біографічного довідника «Офіцерський корпус Оренбурзького козачого війська 1891-1945 рр.» (М .: Русский путь, 2007, у співавт.), «Напередодні катастрофи. Оренбурзьке козацьке військо в кінці XIX - початку ХХ ст. (1891-1917 рр.) ». (М .: Центрполиграф, 2008. 688 с .: іл.). >> Детальніше
Семенов Володимир Геннадійович (рід. 15.07.1960 в Оренбурзькій обл.) - дослідник військової історії Оренбурзького краю та історії козацтва XIX - початку XX ст., Кандидат історичних наук ( «Оренбурзьке козацьке військо в роки Першої світової війни 1914-1917 рр.», Оренбург, 2003), доцент Оренбурзького державного педагогічного університету. Автор книги «Губернатори Оренбурзького краю» (Оренбург, 1999. у співавт.), Біографічного довідника «Офіцерський корпус Оренбурзького козачого війська. 1891-1945 »(М .: Русский путь, 2007, у співавт.) І декількох десятків наукових публікацій.