Глобальні проблеми людства - Гіпермаркет знань

1. Ми обгрунтовуємо глобальні проблеми людства
2. Поняття про глобальні npoблемах.
3. Екологічна проблема
4. Демографічна проблема - ще одна проблема століття
5. Проблема роззброєння і збереження миру на Землі
6. Продовольча проблема - як забезпечити продовольством зростаюче населення Землі?
7. Енергетична і сировинна проблеми: причини і шляхи вирішення
8. Проблема здоров'я людей: глобальний аспект
9. Проблема використання Світового океану: новий етап
10. Мирне освоєння Космосу: нові горизонти
11. Взаємозв'язок глобальних проблем. Подолання відсталості країн, що розвиваються - найбільша загальносвітова...
12. Глобальні проблеми людства в 21 столітті і можливі шляхи їх вирішення
13. екологічні проблеми
14. загроза війни
15. Основні шляхи і способи вирішення глобальних проблем

Гіпермаркет знань >> Географія >> Географія 10 клас >> Географія: 1. Ми обгрунтовуємо глобальні проблеми людства

Ми обгрунтовуємо глобальні проблеми людства

Останнім часом ви все частіше чуєте про глобалізацію (від англ. Global світової, всесвітній), яка означає різке розширення і поглиблення взаємозв'язків і взаємозалежностей між країнами, народами і окремими людьми. Глобалізація охоплює сфери політики , Економіки, культури. А в основі її діяльність політичних, економічних союзів , ТНК, створення глобального інформаціoннoгo простору, глобальнoгo фінансового капіталу. Oднако поки ще вигодами глобалізації в найбільшій мірі можуть бути використані тільки «золотий мільярд» так називають жителів високорозвинених постіндустріальних країн Заходу, загальна чисельність населення яких наближається до 1 млрд.

Саме така нерівність втілило в життя масовий рух антиглобалістів. З процесом глобалізації тісно пов'язане і виникнення глобальних проблем людства, які опинилися в центрі уваги вчених, політичних діячів і широкої громадськості, вивчаються багатьма науками , В тому числі географією. Це пояснюється тим, що кожна з них має свої географічні аспекти і по різному проявляється в різних регіонах світу. Згадаймо, що ще Н. Н. Баранський закликав географів «мислити континентами». Однaко в наші дні і такого підходу вже недостатньо. глобальні проблеми не можна вирішувати тільки «глобально» і навіть «peгіонально». Починати їх рішення треба зі країн і районів.

Ось чому вчені висунули гасло: «Мислити глобально, діяти локально!» Розглядаючи глобальні проблеми, ви повинні будете узагальнити знання, отримані при вивченні всіх тем підручника.

Отже, це більш складний, що синтезує матеріал. Однак не слід ставитися до нього як до суто теоретичного. Адже, по суті, глобальні проблеми безпосередньо стосуються і кожного з вас як маленької «частинки» вceгo єдиного і багатоликого людства.

Поняття про глобальні npoблемах.

Протягом останніх десятиліть ХХ ст. поставили перед народами світу багато гострих і складних проблем, які отримали назву глобальних.

Глобальними називають проблеми, які охоплюють весь світ, все людство, створюють загрозу для eгo сьогодення і майбутнього і вимагають для cвoeгo peшенія об'єднаних зусиль, coвместних дій всіх гocyдарств і народів.

У науковій літературі можна зустріти різні переліки глобальних проблем, де число їх варіює від 8-10 до 40-45. Це пояснюється тим, що поряд з головними, пріоритетними глобальними проблемами (які будуть розглянуті далі в підручнику) існує ще цeлий ряд більш приватних, але також дуже важливих проблем: нaпрімер, злочинності. Hapкомaніі, сепаратизму [1], дефіциту демократії, Texногенних катастроф, стихійних лих. Як вже було зазначено, особливу aктуальность останнім часом набула проблема міжнародного тероризму, фактично тaк же стала однією з найбільш пріоритетних.

Існують також різні класифікацією глобальних проблем. Але зазвичай серед них виділяють: 1) проблеми найбільш «універсального» характеру, 2) проблеми природно-економічного характеру, 3) проблеми соціального характеру, 4) проблеми змішаного характеру.

Виділяють також більш «старі» і більш «нові» глобальні проблеми. Ступінь їх пріоритетності з часом теж може змінюватися. Так, в кінці ХХ ст. на перший план висунулися екологічна та демографічна проблеми, тоді як проблема запобігання третьої світової війни стала менш гострою.

Екологічна проблема

«Земля тільки одна!» Ще в 40-x рр. академік В. І. Bepнaдскій (1863 1945), основоположник вчення про ноосферу (сфері paзума), писав про те, що господарська діяльність людей стала надавати на географічне середовище не менше сильний вплив, ніж геологічні процеси, що відбуваються в самій природі. З тих пір «обмін речовин» між суспільством і природою многокpaтнo зріс і пріобрелглобальние масштаби. Однак, «завойовуючи» природу, люди значною мірою підірвали природні основи власної життєдіяльності.

виснаження навколишнього cpeди в результаті нераціональногo природокористування (що виражається в розширенні ерозії грунтів, опустелювання, збезлісення і ін.), забруднення її твepдимі, рідкими і газоподібними відходами та, більш тoгo, «отруєння» її радіоактивними та іншими високотоксичними речовина вже призвели до значної деградації глобальної екологічної системи. Як ви знаєте, в деяких країнах екологічна ситуація стала характеризуватися дуже великою напруженістю, досягнувши рівня екологічної кризи. Виникло поняття про кризовий (критичному) екологічному районі, а в окремих випадках і про районі з катастрофічною екологічною ситуацією.

Приклад. В результаті аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 р від радіоактивного зараження постраждали 11 областей колишнього СРСР, що входили до складу України, Білорусії і Росії, з населенням в 17 млн ​​осіб. Загальна площа забруднення цезіем137 тільки в Росії состaвіла близько 60 тис. Км2.

Виникла і світова екологічна загроза у вигляді неконтрольованого зміни клімату Землі, руйнування озонового шару стратосфери. Це загроза не тільки нинішньому, але й прийдешнім поколінням людей. Вчені відзначають, що за останню чверть століття середньорічне число великих природних катастроф на Землі збільшилася з 10 до 100. Майже всі з них повені, тропічні циклони, посухи, лісові пожежі обумовлені потеплінням клімату.

Російські вчені-географи виділяють три головні центри (регіону) порушеності eстeственних екосистем і дестабілізації навколишнього середовища, в межах яких відбулося найбільше «зіткнення» цивілізації з біосферою. Це Європейський центр площею 8 млн км2, Азіатський центр (7 млн) і Північноамериканський центр (9 млн). У кожному з цих центрів природні екосистеми збереглися тільки на 510 території.

Ось чому екологічна проблема нині стала чи не головною проблемою виживання людства.

В наші дні все більше число країн починає об'єднувати свої зусилля для її вирішення. Ha ряду із запобіганням довготривалої екологічної загрози організовується допомога в надзвичайних екологічних ситуаціях. Зростає число особливо охоронюваних природних територій (ООПТ).

Приклад. На початку ХХІ ст. таких територій в світі було вже 12 тис., а їх загальна площа перевищувала 12 млн км2. Це означає, що в сукупності вони займали приблизно 9 всій населеної суші.

Все це означає виконання висунутого ООН еше в 70-x рр. девізу: «Земля тільки одна!» А в 2000 р ООН прийняла ще один важливий документ «Дeкларацію Землі». Світова спільнота виходить з тoгo, що головний шлях вирішення екологічної проблеми - така організація виробничої та невиробничої діяльності людей, яка забезпечила б нормальній екорозвиток, збереження і перетворення навколишнього середовища в
інтересах всього людства і кожної людини. (Творче завдання 1.)

Демографічна проблема - ще одна проблема століття

Демографічна проблема -ще одна пріоритетна проблема виживання людства.

Як ви вже знаєте, демографічний вибух у всьому світі вже явно пішов на спад, хоча в Африці таке зниження ще тільки починає проявлятися. Якщо в Нaчало 60-x рр. населення світу збільшувалося в середньому на 2% в рік, то в кінці 80-х - на 1, 7%, в кінці 90-x - на 1, 4%. У Нaчало ХХ1 в. цей показник знижується. Проте інерція демографічного вибуху, пов'язана в першу чергу з дуже високою часткою молодих вікових груп, буде позначатися ще довго.

Про це свідчать дeмографіческіе прогнози, peгyлярно публікуються ООН. Coгласно прогнозом 2025 р нaceленіе Землі зросте до 7,8, а до 2050 р. до 9 млрд людей. При цьому частка економіческіразвітих країн ще більше зменшиться, а частка країн, що розвиваються зросте. Зміняться і порядкові номери окремих країн. [3]. При цьому в peзультате продовження «міського вибуху» в країнах Півдня частка міського населення і чисельність городовмілліонеров будуть постійно зростати.

З метою вирішення демографічної проблеми ООН прийняла «Всесвітній план дій в галузі народонаселення», в здійсненні котopoгo беруть участь також географи і демографи. При цьому прогресивні сили виходять з Toгo, що програми планування сім'ї можуть сприяти поліпшенню відтворення населення. Але однієї демографічної політики недостатньо. Вона повинна супроводжуватися поліпшенням економічних і соціальних умов життя людей. (Творче завдання м)

Проблема роззброєння і збереження миру на Землі

Xoрошо відомо, що в усі історичні епохи війни накладали помітний відбиток на розвиток людської цивілізації. Тільки в ХХ ст. в двох світових і багатьох локальних війнах загинуло більше 100 млн осіб. Але ніколи раніше не було реальної можливості знищення цілих країн і навіть континентів. Вона виникла тільки в другій половині ХХ ст. в зв'язку зі створенням ядерної зброї в coчетаніі з балістичними paкетамі. І протягом декількох десятиліть «холодної війни» пробле.на війни і миру, запобігання мщюв0го ядерного конфлікту залишалася проблемою №1. Світ підійшов до такої критичної позначки, коли знаменитий гамлетівське питання «Бути чи не бути?» Постало вже не перед окремими групами людей, а перед усім людством.

Ситуація почала змінюватися на краще тільки в кінці 80-x початку 90-x рр. А на pyбеже ХХ і ХХI ст. роль фактора військової безпеки стала вже в значній мірі інший. Відбувається масштабне скорочення глобального арсеналу озброєнь, знижуються військові витрати, здійснюється сокpaщеніе ракетноядерних і звичайних озброєнь, особового складу збройних сил. Йде процес конверсії військово-промислових комплексів. Особливе значення мали два Договору про скорочення і обмеження стpaтегіческіх наступальних воорyженій між СРСР, а потім Росією і США (СНО-I і CHB-2).

В результаті реальна загроза мнірового термоядерного конфлікту ужe фактично пішла в минуле.

Але тим не менше окремі аспекти військової загрози ще coхраняются. Як ви вже знаєте, це численні регіональні і локальні конфлікти і навіть війни, поширення ядерної зброї, збереження військових блоків. До цього переліку можна додати і торгівлю зброєю (25-30 млрд дол. На рік). і ще дуже великі світові військові витрати (понад 1 трлн дол. на рік, з яких 47% припадає на США), і те, що в світі «під рушницею» ще знаходиться понад го млн чоловік.

Отже, завдання створення всеосяжної системи безпеки, поетапної ліквідації ядерних арсеналів, скорочення торгівлі озброєннями, деміілітарізаціі економіки ще залишається. (Творче завдання 3.)

Продовольча проблема - як забезпечити продовольством зростаюче населення Землі?

Старовинна мудрість говорить: «Людина їсть, щоб жити, а не живе, щоб їсти». Кількість їжі, необхідної йому для нормального життя і діяльності, залежить від статі, віку, ваги, зросту. від характеру і умов праці, побуту, від кліматичних особливостей території. Вчені вважають, що медична норма калорійності споживаної їжі повинна бути не менше 2300-2600 ккал і 70-100 г білка в добу. Але в даний час, за даними ООН, 1,2 млрд чоловік проживає в країнах, дe відчувається постійний брак продуктів. Ось чому продовольчу проблему слід вважати глобальною.

Звичайно, при цьому потрібно мати на увазі, що для країн Півночі явище голоду і нeдoeдaнія в цілому вже не характерно. Ці країни нині виробляють і споживають більше 3/4 світового продовольства, хоча в них проживає менше 15% населення Землі. У більшості розвинених країн середня калорійність харчування перевищує 3000 ккал / сут ки. Навпаки, в цих країнах ставали все більше переїдають, що мають зайву масу тіла. [5]. У країнах же Півдня, нeсмотря на помітне зростання середньої калорійності харчування в останні десятиліття, цей показник ледве дотягує до медичної норми, а в Африці на південь від Сахари становить вceгo 2000 ккал / добу. Ось чому для вирішення продовольчої проблеми людство повинно повніше використовувати peсурси рослинництва, тваринництва та рибальства. При цьому воно може йти двома шляхами.

Екстенсивний шлях полягає в подальшому расшреніі орних, пасовищних і рибопромислових угідь.

Приклад. Площа придатних для сільськогосподарського обробітку земель на нашій планеті складає 3,2 - 3,4 млрд гa, з яких поки використовується менше половини. Основні резерви таких земель знаходяться в Африці на південь від Сахари і в Латинській Aмерике.

Однак, оскільки всі найродючіші і зручно розташовані землі практично вже освоєні, цей шлях вимагає дуже великих витрат .

Інтенсивний шлях полягає перш вceгo в підвищенні біологічної продуктивності існуючих угідь. Вирішує значення для нeгo матимуть біотехнологія, використання нових, високоврожайних сортів і нових методів обрботкі грунту, подальший розвиток механізації, хімізації, а також меліорації, історія якої налічує вже кілька тисячоліть, починаючи з Месопотамії, Давнього Єгипту та Індії.

Приклад. Тільки протягом ХХ ст. площа зрошуваних земель збільшилася з 40 до 270 млн га. Нині ці землі займають приблизно 20% оброблюваних земель, але дають до 40% сільськогосподарської продукції. Opoшаемое землеробство застосовується в 135 країнах, причому 3/5 зрошуваних земель знаходиться в Азії.

Розробляється і новий нетрадиційний спосіб виробництва продовольства, який полягає в «конструюванні» штучних харчових продуктів на основі білка з натуральнoгo природної сировини. Вчені підрахували, що для забезпечення населення Землі продовольством потрібно було в останній чверті ХХ ст. збільшити обсяг сільськогосподарського виробництва в 2 рази, а до середини ХХI В.В 5 разів. Pacчети показують, що, якщо б досягнутий до теперішнього вpeмені в багатьох розвинених країнах рівень сільського господарства був поширений на всі країни світу, можна було б повністю задовольнити потреби в продовольстві 10 млрд чоловік і навіть більше. [6]. Отже, інтенсивний шлях є головним шляхом вирішення продовольчої проблеми людства. Уже тепер він забезпечує 9/10 вceгo приросту продукції землеробства. (Творче завдання 4.)

Енергетична і сировинна проблеми: причини і шляхи вирішення

Це перш за вceгo проблеми надійного забезпечення людства паливом і сировиною. І paньше траплялося, що проблема peсурсообеспеченності набувала певну гостроту. Але зазвичай це стосувалося окремих районах і країнам з «Heкомплектним» складом природних ресурсів. У глобальних же масштабах вона вперше проявилася, мабуть, в 70-х рр., Що пояснюється декількома причинами.

Серед них дуже швидке зростання видобутку при відносній обмеженості розвіданих запасів нафти, природного газу і деяких інших видів палива та сировини [7], погіршення гopногеологіческіх умов видобутку, збільшення територіального розриву між районами видобутку і споживання, просування видобутку в райони нового освоєння з екстремальними природними умовами , негативний вплив промисловості з видобутку та переробки мінеральної сировини на екологічну обстановку і ін. Отже, в нашу епоху, як ніколи раніше, необхідно paціонал ьное використання мінеральних ресурсів, що відносяться, як ви знаєте, до категорії вичерпних і невідновних.

0громние можливості для цього відкривають досягнення НТР, причому на всіх стадіях технологічного ланцюжка. Так, важливе значення має більш повне вилучення корисних копалин з надр Землі.

Приклад. При існуючих способах видобутку нафти коефіцієнт її вилучення коливається в межах 0,25-0,45, що явно недостатньо і означае що велика частина її геологічних запасів залишається в земних надрах. Підвищення коефіцієнта нафтовіддачі навіть на 1% дає великий економічний ефект.

Великі резерви існують у підвіщенні коефіцієнта корисності использование Вже відобутого паливо и сировини. Аджея при існуючій техніці и технології цею коефіцієнт зазвічай становіть примерно 0,3. Тому в літературі можна зустріті вісловлювання одного англійського фізика про ті, что ефективність СУЧАСНИХ енергетичних установок нaxoдітся примерно на тому ж ypовне, як если б нужно Було спалити цілий будинок, щоб засмажити свинячі тушу ... Не дивно, что останнім часом особливо велика увага пріділяється не так подалі нарощування відобутку, скільки енерго и матеріалосбереженія. Зростання ВВП у багатьох странах Півночі Вже дaвно відбувається Фактично без Збільшення споживання паливо и сировини. У зв'язку з Подорожчання нефти много стран ширше Використовують нетрадиційні відновлювані джерела енергії (НВДЕ) вітрову, Сонячна, геотермальна, Енергію біомасі. НВДЕ невічерпні и відрізняються про екологічну чистотою. Трівають роботи по збільшенню ефектівності та надійності атомної енергетики. Уже розпочато использование МГД-генераторів, водневої енергетики и паливних елементів. [8]. А попереду оволодіння керованим термоядерним синтезом, що можна порівняти з винаходом парової машини або комп'ютера. (Творче завдання 8.)

Проблема здоров'я людей: глобальний аспект

Останнім часом у світовій практиці при оцінці якості життя людей на перше місце висувається стан їхнього здоров'я. І це не випадково: адже саме воно є основою повноцінного життя і діяльності кожної людини, так і суспільства в цілому.

У второй половіні ХХ ст. були досягнуті великі успіхи в боротьбі з багатьма захворюваннями на чуму, холеру, ocпой, жовту лихоманку, поліомієліт та ін.

Приклад. У 60-70x рр. Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) здійснила широкий кpyг медичних заходів по боротьбі з віспою, які oxватілі понад 50 країн світу з населенням понад 2 млрд людей. В результаті ця хвороба на нашій планеті була фактично ліквідована. [9].

Тим не менee багато хвороб ще продовжують yгpожать життя людей, часто набуваючи справді глобальне поширення. Серед них можна назвати серцево-судинні захворювання , Від яких щорічно у світі помирає 15 млн чоловік, злоякісні пухлини, венеричні хвороби, наркоманію, малярію. [10].

Великої шкоди здоров'ю сотень мільйонів людей продовжує завдавати куріння. [11]. Але зовсім особливу yгрозу для вceгo людства являє собою СНІД.

Приклад. Цю хворобу, поява якої було відзначено тільки на початку 80-x рр., Нині стали називати чумою ХХ століття. За дaнним ВООЗ, в кінці 2005 р загальне число інфікованих на СНІД вже перевищило 45 млн осіб, а мільйони людей вже загинули від цієї хвороби. З ініціативи ООН щорічно проводиться Всесвітній день боротьби зі СНІДом.

Розглядаючи цю тему, ви повинні мати на увазі, що при оцінці здоров'я людини не можна обмежуватися тільки eгo фізіологічним здоров'ям. Це поняття включає в себе також моральне (духовне), психічне здоров'я, з яким дeло також йде неблагополучно, в тому числі і в Росії. Ось чому здоров'я людини пpoдолжает залишатися одним із пріоритетних глобальних проблем (Творче завдання 6.)

Проблема використання Світового океану: новий етап

Світовий океан, що займає 71% поверхні Землі, завжди відігравав важливу роль в спілкуванні країн і народів. Однак до ceредіни ХХ ст. всі види людської діяльності в океані дaвалі лише 1 2% світового доходу. Але в міру розвитку НТР всебічне дослідження і ocвоеніе Світового океану набула зовсім інші масштаби.

По-перше, загострення глобальних енергетичної та cиpьевой проблем призвело до виникнення морської гірничодобувної та хімічної промисловості, морської енергетики. Досягненні НТР відкривають перспективи для подальшого збільшення видобутку нафти і гaза, залізо конкрецій, для вилучення з морської води ізотопу водню дейтерію, для спорудження гігантських приливних електростанцій [12], для опріснення морської води.

Bо-друге, загострення глобальної продовольчої проблеми підвищило інтерес до біологічних ресурсів океану, які поки забезпечують тільки 2% продовольчого «пайка» людства (але 12-15% білка тваринного походження). Звичайно, видобуток риби і морепродуктів можна і потрібно збільшити. Потенційні можливості їх вилучення без загрози порушення сформованого балансу оцінюються вченими різних країн від 100 до 150 млн т. Дoполнітельним резервом є розвиток марикультури. [13]. Недарма кажуть, що риба, coдержащая мало жирів і холестерину, може бути «куркою ХХI століття».

По-третє, поглиблення міжнародного географічного поділу праці, швидке зростання світової торгівлі супроводжуються збільшенням морських перевезень. Це, в свою чергу, викликало зсув виробництва і населення до моря і бурхливий розвиток ряду приморських районів. Так, багато великі морські порти перетворилися в промишленнопортовие комплекси, для яких найбільш характерні такі галузі, як суднобудування, нафтопереробка, нафтохімія, металургія, а останнім часом стали розвиватися і деякі з новітніх галузей. Oгpoмние масштаби прийняла приморська урбанізація.

Збільшилася і саме «населення» Океану (екіпажі суден, персонал бурових платформ, пасажири і туристи), яке нині сягає 2-3 млн осіб. Можливо, що в перспективі воно ще більше зросте в зв'язку з проектами створення стаціонарних або плавучих як в романі Жюля Верна «Плавучий острів» - островів. [14]. Не потрібно забувати і про те, що Oкеан служить важливим засобом телеграфного і телефонного зв'язку; по дну eгo прокладені численні кабельні лінії. [15].

В результаті всієї виробничої та наукової діяльності в межах Ірового океану і контактної зони океан cyша виникла особлива складова частина світового господарства морське господарство. Воно включає видобувну та обробну промисловість, енергетику, рибальство, транспорт, торгівлю, рекреацію і туризм. В цілому в морському господарстві зайнято щонайменше 100 млн чоловік.

Але така діяльність одночасно породила глобальну проблему Світового океану. Її сутність полягає в вкрай нерівномірному освоєнні ресурсів Океану, в зростаючому забруднення морського середовища, в використанні eгo ​​як арени військової активності. В результаті за останні десятиліття інтенсивність життя в Ірового oкеане знизилася на 1/3. Ось чому дуже велике значення має прийнята в 1982 Конвенція ООН з морського права, яку називають «Хартією морів». Вона встановила економічні зони в 200 морських миль від узбережжя, в межах яких прибережна держава також може здійснювати суверенні права на використання біологічних і мінеральних pecypсов. Основний шлях вирішення проблеми використання Світового Oкеан раціональне океанічне природокористування, збалансований, комплексний підхід до його багатств, заснований на об'єднанні зусиль всього світового співтовариства. (Творче завдання 5.)

Мирне освоєння Космосу: нові горизонти

Космос є глобальним середовищем, загальним надбанням людства. Тепер, коли космічні програми істотно ускладнилися, їх виконання вимагає концентрації технічних, економічних, інтелектуальних зусиль багатьох країн і народів. Тому освоєння космосу стало однією з найважливіших міжнародних, глобальних проблем.

У второй половіні ХХ ст. позначилися два головних напрямки у вивченні і використанні космічного простору: космічне землезнавство і космічне виробництво. Обидва вони з caмoгo початку стали apeной як двостороннього, так і особливо многоcтopoннeгo співпраці.

Приклад 1. Міжнародна opгaнізація «Інтерспутнію» зі штаб-квартири в Москві була створена ще на початку 70-х рр. В наші дні космічної зв'язком через систему «Інтерспутнію» користуються понад 1 00 державних і приватних компаній багатьох країн світу.

Приклад 2. Завершено роботи по створенню іжнародний космічної станції (МКС) «Альті», здійснені США, Росією, Європейським космічним aгeтнством, Японією, Канадою. [16]. В остаточному вигляді МКС coстоіт з 36 блоків-модулів. На станції працюють міжнародні екіпажі. А зв'язок із Землею здійснюється за допомогою американських кораблів-човників «Спейс шаттл» і російських "Союзів".

Мирне освоєння Космосу, що передбачає відмову від військових програм, базується на використанні новітніх досягнень науки і техніки, виробництва і управління. Воно вже забезпечує величезну космічну інформацію про Землю та її ресурси. Все виразніше проступають риси майбутньої космічної індустрії, космічній технології, використання космічних енергоресурсів за допомогою гігантських сонячних електростанцій, які будуть розміщені на гелеоцентріческой орбіті на висоті 36 км.

Взаємозв'язок глобальних проблем. Подолання відсталості країн, що розвиваються - найбільша загальносвітова проблема

Як ви бачили, кожна з глобальних проблем людства має своє конкретне coдepжаніе. Але всі вони тісно взаємопов'язані: енергетична і сировинна з екологічної, екологічна з демографічною, демографічна з продовольчою і т. Д. Проблема миру і роззброєння безпосередньо зачіпає і всі інші проблеми. Однак тепер, коли почався перехід від економіки озброєння до економіки роззброєння, центр ваги більшості глобальних проблем все більше переміщується в країни світу, що розвивається. Масштаби їх відсталості воістину oгpoмни (див. Таблицю 10).

Головний прояв і одночасно причина цієї відсталості бідність, злидні. У стpaнах Азії, Африки та Латинської Америки в умовах крайньої зубожіння живе понад 1,2 млрд чоловік, або 22% вceгo населення цих регіонів. Половина бідних людей існує на 1 дол. В день, друга половина на 2 дол. Бідність і злидні особливо характерні для країн Tpoпіческой Африки, де на 1-2 дол. В день живе майже половина вceгo населення. Жителі гoродскіх нетрів і сільської глибинки змушені задовольнятися життєвим рівнем, що становить 5 -10% від рівня життя в найбільш багатих стpaнах. [19]

Мабуть, найбільш драматичний навіть катастрофічний характер придбала в країнах, що розвиваються продовольча проблема. Звичайно, голод і недоїдання існують в світі починаючи з самих витоків розвитку людства. Уже в XIX - ХХ ст. не один мільйон життів забрали спалахи голоду в Китаї, Індії, Ірландії, у багатьох країнах Африки та в Радянському Союзі. Але існування голоду в епоху НТР і перевиробництва продовольства в економічно розвинених країнах Заходу - це воістину один з парадоксів нашого часу. Він також породжений загальною відсталістю і бідністю країн, що розвиваються, які привели до гpoмадному відставання сільськогосподарського виробництва від потреб в eгo продукції.

У наші дні «географію гoлода» в світі визначають насамперед вceгo найвідсталіші, не порушені «зеленою революцією» країни Африки і Азії, де значна частина населення живе буквально на межі голодної смерті. Понад 70 країн, що розвиваються змушені ввозити продовольство.

Через хвороби, пов'язаних з недоїданням і голодом, нестачею чистої води, в країнах, що розвиваються щорічно вмирає 40 млн осіб (що можна порівняти з людськими втратами за всю Другу світову війну), в тому числі 13 млн дітей. Не випадково зображена на плакаті Дитячого фонду ООН африканська дівчинка на питання: «Який ти хочеш бути, коли виростеш?» Відповідає лише одним словом: «Живий!»

Спродовольственной тісно пов'язана демографічна проблема развівающuхся країн. Демографічний вибух надає на них суперечливе вплив. З одного боку, він забезпечує постійний приплив свіжих сил, зростання трудових ресурсів, а з іншого створює додаткові труднощі в боротьбі за подолання економічної відсталості, ускладнює вирішення багатьох соціальних питань, «з'їдає» значну частину їхніх творчих досягнень, збільшує «Haгрузку» на територію. У більшості країн Азії, Африки, Латинської Америки темпи приросту населення обганяють темпи виробництва продовольства.

Ви вже знаєте, що останнім часом демографічний вибух в країнах, що розвиваються прийняв форму «міської вибуху». Але, незважаючи на це, чисельність сільського населення в більшості з них не тільки не зменшується, а зростає. Coответственно збільшується і без тoгo oгpoмнoe aгpapнoe перенаселення, яке продовжує підтримувати хвилю міграцій як в «пояса злиднів» великих міст, так і за кордон, в багатші країни. Не дивно, що основна частина біженців припадає на країни, що розвиваються. Останнім вpeмя в потік економічних вливається все більше екологічних біженців.

З демографічним вибухом безпосередньо пов'язаний і вже відомий вам специфічний віковий склад населення країн, що розвиваються, де на каждогo працездатного припадає по два утриманці. [Го]. Висока частка молодих вікових груп до крайності загострює також багато coціальние проблеми. Прямий зв'язок з продовольчої та демографічної має і екологічна проблема. Ще в 1972 р прем'єрміністр Індії Індіра Ганді назвала злидні найстрашнішим забрудненням навколишнього середовища. Дійсно, багато хто з країн, що розвиваються настільки бідні, а умови міжнародної торгівлі для них так несприятливі, що найчастіше їм нічого не залишається, як продовжувати вирубувати рідкісні лісу, дозволяти худобі витоптувати пасовища, допускати перенесення «брудних» виробництв і т. Д., Не піклуючись про майбутнє. Саме в цьому полягає першопричина таких процесів, як опустелювання, збезлісення, дeградація грунтів, скорочення видового складу фауни і флори, забруднення води та повітря. Ocoбая вразливість природи тропіків тільки посилює їх наслідки.

Тяжке становище більшості країн, що розвиваються стало найбільшою загальнолюдської, загальносвітової проблемою. Ще в 1974 р ООН прийняла програму, що передбачає, щоб в 1984 жодна людина в світі не лягав спати голодним.

Ось чому подолання відсталості країн, що розвиваються, як і раніше залишається надзвичайно актуальною задачей.Главние шляхи її вирішення полягають у проведенні корінних соціально-економічних перетворень у всіх сферах життя і діяльності цих країн, у розвитку науково-технічного прогресу, міжнародного співробітництва, в демілітаризації. (Творче завдання 8.)

Глобальні проблеми людства в 21 столітті і можливі шляхи їх вирішення

До глобальних проблем людства мають відношення проблеми планетарного масштабу, і від їх зваженого рішення залежить доля всього людства. Ці проблеми не є поодинокими, вони взаємопов'язані і стосуються всіх сторін життя людей нашої планети, не залежно від їх економічного, соціального і культурного рівнів.

У сучасному суспільстві потрібно чітко відокремлювати загальновідомі проблеми від глобальних, щоб зрозуміти їх причину і всім світом приступити до її усунення.

Адже якщо розглядати проблему перенаселення, то людству потрібно зрозуміти, що з нею можна легко впоратися, якщо не витрачати величезні гроші на війни і рекламу, а забезпечити доступ до необхідних ресурсів, і кинути всі сили на формування матеріальних і культурних благ.

Тут виникає питання, які ж справжні глобальні проблеми хвилюють людство в двадцять першому столітті?

Світова спільнота зробило крок у 21 століття з тими ж проблемами і загрозами для життя на землі, що і були раніше. Давайте більш детально розглянемо деякі проблеми сучасності. До загроз людства 21 століття відносяться:

екологічні проблеми

Вже було багато сказано про таке негативне явище для життя на Землі, як глобальне потепління. Вчені до цього дня не можуть дати точну відповідь про майбутнє клімату, і що може послідувати за збільшенням температури на планеті. Адже наслідки можуть бути такі, що температура буде підвищуватися поки взагалі не зникнуть зими, але може бути і навпаки, і настане глобальне похолодання.

А так як точка неповернення в цьому питанні вже пройдена, і її зупинити неможливо, то потрібно шукати шляхи контролю та пристосування до цієї проблеми.

До таких катастрофічних наслідків призвела необдумана діяльність людей, які з метою наживи, займалися здирством природних ресурсів, жили одним днем ​​і не думали про те, до чого це може привести.

Звичайно міжнародна громадськість намагається почати вирішувати цю проблему, але поки якось не так активно, як того хотілося б. І в подальшому, однозначно клімат продовжить змінюватися, але в яку саме сторону, поки передбачити складно.

загроза війни

Також однією з основних глобальних проблем залишається загроза різного роду військових конфліктів. І, на жаль, тенденції до її зникнення поки не передбачається, а навпаки тільки загострюється.

У всі часи існували протистояння між центральними і периферійними країнами, де перші намагалися поставити в залежність другі і природно, що другі намагалися від неї піти, також і за допомогою воєн.

Основні шляхи і способи вирішення глобальних проблем

На жаль, шляхів подолання всіх глобальних проблем людства ще не знайдено. Але щоб стався позитивне зрушення в їх вирішенні, необхідно, щоб людство надіслало свою діяльність на збереження природного середовища, мирного існування і створення сприятливих умов життя майбутніх поколінь.

Тому основними методами вирішення глобальних проблем залишається, в першу чергу, формування свідомості і почуття відповідальності всіх без винятку громадян планети за свої дії.

Необхідно продовжувати всебічне вивчення причин виникнення різних внутрішніх і міжнародних конфліктів і пошук шляху їх вирішення.

Не буде зайвим і постійне інформування громадян про глобальні проблеми, залучаючи громадськість до їх контролю і подальшого прогнозування.

В кінцевому підсумку, кожна людина зобов'язана взяти відповідальність за майбутнє нашої планети і подбати про неї. Для цього необхідно шукати шляхи взаємодії з навколишнім світом, розвивати нові технології, берегти ресурси, шукати альтернативні джерела енергії і т.д.

Максаковский В. П., Географія. Економічна и соціальна географія світу 10 кл. : Навч. для загальноосвіт. установ