Храм святої Софії в Туреччині перетворився в мечеть

Храм святої Софії в Туреччині перетворився в мечеть! Здається, що це справжнє дежавю: адже багато років тому найбільший собор в історії православного християнства вже ставав мечеттю після турецького завоювання. Правда, в нашому випадку мова йде не про Софійському соборі в Стамбулі, а про храм святої Софії, що знаходиться в місті Ізнік - стародавній Нікеї ...

Джерело: QuartierLatin1968

Свята Софія стала мечеттю. Звістка, від якого болісно здригнеться будь християнське серце: як, знову? Адже одного разу найбільший собор в історії православного християнства, серце Константинополя, вже ставав мечеттю. У його прикрашених чудовими фресками стінах звучали сури Корану, і поклонялися там Аллаху, а не Христу, до сих пір дивляться зі стін дивовижними візантійськими очима. Потім мечеть перетворилася в музей, який щорічно відвідує сотні тисяч паломників і туристів ... �� що, тепер заново?

Ні, мова йде про інше храмі Святої Софії. Але, ледь зітхнувши з полегшенням, розумієш: від цього анітрохи не краще. Йдеться про церкви, побудованої в шостому столітті імператором Юстиніаном I. Вона знаходиться в турецькому місті Ізнік, і нехай зараз це нічого не говорить християнському слуху, досить згадати, що раніше місце носило назву Никея ... а вже воно свято для будь-якого послідовника віри Христової.

В Нікеї в візантійські часи, відбулися два Вселенських собору - в 325 і 787 роках, причому останній проходив саме в храмі святої Софії. В Нікеї був складений і прийнятий Символ Віри, так і носить назву за місцем свого походження - Нікейський ... Тут було завдано удару згубної для Церкви єресі Арія.

Читайте також: Сирія: християнство під прицілом

А храм святої Софії, який прийняв у свої стіни великих батьків Вселенського собору, які засудили єресь іконоборства. Те, що саме ця церква перетворена в мечеть - рана для християн усього світу. Гіркоти додає і те, що Нікейський свята Софія була побудована, як зменшена копій Айа-Софія в Константинополі.

Треба відзначити, що бідній церкви вже доводилося стояти під півмісяцем. У 1331 році, захопивши Никею, турки перетворили храм на мечеть. У 1922 році тут сталася страшна пожежа, майже на сто років вивів будівля з ладу, і лише до 2007 року воно було відреставровано. До минулої осені храм приваблював багато християнських паломників і туристів, але турки вирішили - мовляв, чого йому дарма простоювати - і шостого листопада минулого року використовували древній християнський храм як мечеть для святкування Курбан-байраму.

До речі сказати, перші мурашки, що пройшли по спині від першої думки, що саме стамбульська Свята Софія знову стане мечеттю, може бути, мають під собою реальну основу. Справа в тому, що зараз турецька влада всерйоз розглядають можливість знову перетворити Айя-Софію в мечеть, незважаючи на те, що вона вже багато десятиліть як музей. Правда, треба відзначити, що новини про це звучали минулої осені, зараз справа, мабуть, трохи подзаглохло (по крайней мере, ще місяць тому Айя-Софія продовжувала бути музеєм), але намір турецької влади висить над колишнім християнським собором як дамоклів меч.

Читайте також: Ісламська толерантність: алавітів - в могили!

Позиція турецького керівництва, з одного боку, викликає сумне здивування: як же так, країна, з усіх сил прагне в Європейський союз, займається натуральним бандитизмом і дискримінацією християн. З іншого - на жаль, логіка дуже зрозуміла: прогуркотів над Близьким Сходом гроза "арабської весни" занесла навіть на світську грунт Туреччини ідеї радикального ісламізму. Тому немає нічого дивного, що й там проклюнулися паростки конкретного недружелюбності по відношенню до всього християнського, що є на території країни.

Те, що мусульмани не можуть взяти силою - то беруть грошима і хитрістю. Або намагаються взяти. Не так давно, буквально на минулому Страсному тижні, церква в Хаммаркуллене (передмісті Гетеборга) була продана на відкритому аукціоні мусульманській громаді. Глава протестантської громади в Хаммаркуллене пастор Гюстаф і його колеги спочатку заявляли, що мають намір передати церкву будь-якої іншої християнської громаді, але потім виявилося, що у мусульман грошей більше, а у власників-християн - сумна брак совісті.

І згадується ще одна історія, що сталася в далекому 2006 році. Тоді мусульмани Кордоби звернулися до Ватикану з проханням дозволити мусульманам молитися в будівлі кафедрального собору Кордоби, який колись був мечеттю. Наголошували вони на те, що, мовляв, до XIII століття, коли мусульманські завойовники були випнут з Піренейського півострова, собор був мечеттю. У своєму листі, правда, мусульмани сором'язливо забули згадати, що екс-мечеть була побудована ... на місці начисто зруйнованого за наказом арабського правителя собору святого Вінсента.

Читайте також: Саудівська Аравія: християнству - бій

"Все, чого ми хочемо - Не захоплення цього святого місця, ми просто хочемо створити в ньому, разом з іншими релігіями, унікальне екуменічний простір, яке допомогло б примирення всього людства", - солодко співав генеральний секретар Ісламської Ради Мансур Ескудеро.

Але на прикладі нікейського храму Святої Софії ми бачимо, як надходять мусульмани, коли у них є можливість не просити, а брати силою. Ніякі пісні про примирення, толерантність і політкоректність тоді не співаються. Іспанцям вистачило розуму зняти з вух солодку локшину про "унікальне екуменічний простір" і навідріз відмовити ісламістам в праві молитися в кафедральному соборі Кордоби. Хочеться вірити, що історія з нещасним Нікейським храмом ухнет дзвоновим ударом, який почує весь християнський (і особливо полузахваченний мусульманами європейський) світ.

Читайте найцікавіше в рубриці "Релігія"