Капітальна зачистка - 50 ПРОВІДНИХ БАНКІВ УКРАЇНИ
Минулий рік став одним з найбільш незвичайних в історії української банківської системи. Підстави для виведення buy windows 7 key з ринку 33 банків були різними: дефіцит ліквідності, недокапіталізація, непрозора структура власності або відмивання «брудних» грошей. З початку кризи банківська система втратила вже майже 40% учасників. І хоча НБУ оголосив про закінчення очищення ринку, банки продовжують «вмирати». Пошук капіталу, проблемні активи, відновлення кредитування, відновлення довіри вкладників, прибуткова діяльність - це лише частина викликів, які в 2016 році стоять перед власниками і windows 7 Product key топ-менеджерами банків
33 банкрута
Свою підсумкову прес-конференцію в грудні 2015 року глава Нацбанку Валерія Гонтарєва завершила словами: «Ми впевнені, що найгірше позаду, і на майбутнє повні стриманого оптимізму». Одним зі своїх досягнень керівник НБУ назвала завершення очищення банківської системи від неплатоспроможних кредитних установ.
Протягом минулого року тимчасова адміністрація була введена в 33 банку. Для української банківської системи це число вже стало проклятим. стільки http://male-viagra.com/ ж кредитних установ було передано під управління ФГВФО роком раніше. Але банкрутства в 2015-му були більші попередніх: канули в Лету такі банки, як «Дельта», «Надра» і «Фінанси і Кредит».
Ключова причина виведення установ з ринку - нездатність виконувати свої зобов'язання. Але нерідко НБУ називав інші причини. Наприклад, за порушення правил роботи з готівкою з ринку виведено Радикал Банк, банк «Київська Русь» визнаний неплатоспроможним «в зв'язку з нездатністю акціонерів забезпечити капіталізацію», а навколо Юніон Стандард Банку і зовсім раз-повернулася детективна історія. За інформацією НБУ, «невідомі особи» банку видали гарантію на $ 1 млн, після чого з банку «зникло» 77 млн грн готівкою. Ще три банки - «Велес», Радикал Банк, Укрінбанк - були виведені з ринку за непрозору структуру власності.
Незважаючи на слова Валерії Гонтаревої про завершення очищення ринку, в 2016 році банки продовжили «вмирати». До початку травня неплатоспроможними були визнані Авант-Банк, «ТК Кредит», «Преміум», Родовід Банк, «Союз», Банк Петрокоммерц-Україна, «Юнисон» і «Хрещатик». Банкрутство останнього установи, часткою капіталу которо¬го володіла КМДА, стало найгучнішим.
У Нацбанку не говорять, скільки банків залишиться на ринку до кінця року. Потенційними кандидатами «на виліт» залишаються установи з непрозорою структурою власності. До кінця квітня їх залишалося шість: додаткову перевірку проходили банк «Земельний капітал», Інвестиційно-трастовий банк, Классикбанк, СмартБанк, «Народний капітал» і Фінанс Банк.
Під питанням і доля банків з російським капіталом. Промінвестбанк, наприклад, завершив 2015 рік зі збитком в розмірі 20 млрд грн, а на початку 2016- го отримав статус проблемного. Російський ВЕБ, який сам відчуває фінансові труднощі, все ж докапіталізувати «дочку», конвертіровав $ 800 млн з кредитної лінії в капітал. Однак інформація про відхід голови правління Віктора Башкірова і про можливе приєднання Промінвестбанку до Ощадбанку не надала банку стабільності. Депутати парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності вже пообіцяли звернутися до Ради національної безпеки і оборони з проханням вивчити питання доцільності роботи банків з російським капіталом на території України.
Гроші вперед
Під загрозою знаходяться банки, акціонери яких не зможуть або не захочуть внести капітал у свої активи. Несподіваним для учасників ринку стало рішення Нацбанку від 4 лютого 2016- го вимагати від банків збільшити мінімальний статутний капітал до 300 млн грн вже до 11 січня 2017 року. А адже ще в 2015 році акціонери невеликих банків розраховували на те, що вони повинні збільшити капітал своїх установ до мінімальної позначки 300 млн грн лише до 11 липня 2020 го.
У Нацбанку стверджували, що вже восени 2015 го почали попереджати невеликі банки про прийдешні зміни, тому у них був час підготуватися. «Але це не зовсім логічне рішення. Наші акціонери планували направити в капітал прибуток за 2016 рік. К1 січня 2017 го ми це фізично не встигнемо зробити. Для цього як мінімум мають відбутися збори акціонерів, яке традиційно проводиться в квітні », - говорить голова правління банку« Авангард »Світлана Корчинська.
Рішення Нацбанку налякало весь банківський ринок: на межі виживання опинилися більше 70 установ. Їх акціонерам потрібно було знайти близько 11 млрд грн. Нацбанк критичною ситуацію не рахував, обіцяючи лише спростити процес злиття і об'єднання невеликих банків. Пропонувалося, наприклад, скоротити терміни проведення більшості процедур. Правда, як виявилося, спрощення стосувалося виключно приєднання однієї кредитної установи до іншого, що, по суті, було класичним поглинанням, а не злиттям. Такий варіант не влаштовував більшість дрібних банків. Більш того, ці ініціативи необхідно прописати в окремому законі, і Нацбанку пояснили, що його прийняття в парламенті затягнеться.
До вирішення питання підключилися депутати парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. Глава комітету Сергій Рибалка вирішив шантажувати Нацбанк: він зареєстрував законопроект, яким запропонував прописати в законі терміни докапіталізації, що діяли до 4 лютого. Лише після того, як Нацбанк відчув, що втрачає контроль над ситуацією, він відступився. Новий графік докапіталізації став трохи гірше початкового варіанта: до наступного літа капітал банків має бути підвищений до 200 млн грн. Власникам 58 установ доведеться знайти 4,6 млрд грн. Правда, з урахуванням перенесення термінів докапіталізації в капітал банки встигнуть включити прибуток за підсумками 2016 року.
Пережитки минулого
Банкам, яким все ж таки вдалося пережити очищення, довелося нелегко. За інформацією НБУ, в 2015 році збиток банківської системи, за винятком неплатоспроможних банків, склав 66,6 млрд грн. Це на 25,7% більше, ніж роком раніше. За рік доходи банків збільшилися на 19,4% - до 199,2 млрд грн, витрати зросли на 34,4% - до 265,8 млрд грн.
Головна причина збитковості банківської системи, як і в 2014-му, - значні витрати на формування резервів під проблемні кредити. На них довелося 43,1% всіх витрат, тоді як операційна діяльність багатьох банків залишалася прибутковою. Тільки за офіційними даними частка проблемних кредитів за рік зросла з 13,5% до 22,1%, а за I квартал 2016- го - до 23,6%. Але за оцінками банкірів, частка прострочених кредитів в їх портфелях досягає 50%. «Перестають платити навіть ті позичальники, які можуть обслуговувати борги і раніше справно погашали заборгованість. У нас є випадки, коли позичальники із зони АТО справно платять, а є київські компанії, з якими ми з'ясовуємо стосунки в судах. Зараз набагато простіше в судах оскаржити кредитний договір і не платити, ніж домовитися з банком про реструктуризацію і визначити прийнятний графік погашення боргу. Найсумніше в цій історії те, що права кредиторів в Україні дуже слабо захищені », - нарікає топ-менеджер одного з іноземних банків. У Незалежній асоціації банків України (НАБУ) підрахували, що на початок 2011 року обсяг проблемної заборгованості становив 84 млрд грн, а до початку 2016 року «поганих» кредитів було вже на суму 178 млрд грн. «Останні шість років показали, що в Україні відсутні ефективні механізми воз-врата проблемних кредитів», - говорить старший радник Альфа-банку, глава ради НАБУ Роман Шпек.
«Слабкі місця» в банках намагався визначити і Нацбанк. Восени минулого року він провів стрес-тестування 20 найбільших банків. За їх результатами власники банків повинні були узгодити в НБУ графік докапіталізації терміном на три роки. «З 20 банків, які ми перевірили, продіагностували, чотирьом банкам взагалі не потрібна була докапіталізація. Це ІНГ Банк, Креді Агріколь Банк, Сітібанк і Укргазбанк. Ще три банки повністю виконали програму докапіталізації, а дев'ять банків докапіталізувати частково, - заявила заступник голови НБУ Катерина Рожкова. - Є ще чотири банки, які на сьогоднішній день подали програми, але поки ще повною мірою не провели всі дії щодо докапіталізації. При цьому двом з чотирьох не потрібно докапіталізація на першому етапі - для досягнення нульової адекватності капіталу ».
Наприклад, Ощадбанк і Укрексімбанк в цьому році будуть докапіталізовані майже на 15 млрд грн: Ощадбанк отримає 4,96 млрд грн, а Укрексімбанк - 9,32 млрд грн. Правда, як уточнили в Нацбанку, 15 млрд грн - це не вся сума, необхідна за результатами стрес-тестування, а «потреба докапіталізації державних банків в поточному році». «Якщо докапіталізація гос-банків в 2014-му була обумовлена збитками через зовнішньої агресії, то в 2015-му гірше стали обслуговувати кредити позичальники з неокупованої території. Яскравим прикладом є невиконання кредитних зобов'язань групою «Креатив», в якій на держбанки припадає левова частка заборгованості », - говорить аналітик банківського ринку групи ICU Михайло Демків.
Курс на виживання
Чотири місяці 2016 року свідчать про те, що ситуація в банківській системі залишається складною, а банки продовжують генерувати збитки. У січні-березні платоспроможні кредитні установи сумарно втратили 8 млрд грн. При цьому збитки отримали 28 діючих банків на 11,4 млрд грн, прибуток інших 83 учасників ринку склала 3,4 млрд грн.
У I кварталі доходи скоротилися на 28,9% - до 42,8 млрд грн, витрати - на 33,1%, до 50,8 млрд грн. Скорочення доходів у Нацбанку пояснюють збитками від торгових операцій, в першу чергу від торгівлі валютою і банківськими металами, а також скороченням процентних доходів. Зменшити витрати банкам вдалося за рахунок зменшення обсягів відрахувань до резервів в 3,4 рази. Якщо рік тому кредитні установи сформували резерви на суму 38,8 млрд грн, то зараз - на 11,3 млрд грн.
Втім, самі банкіри налаштовані досить оптимістично. Дані дослідження, проведеного Нацбанком, свідчать про очікуване зростання кредитування і приплив депозитів протягом наступних 12 місяців. Вже в II кварталі банки очікують зростання попиту на гривневі кредити з боку населення і корпоративного сектора, в першу чергу для великих підприємств. Вперше за останні два роки в I кварталі банки заявили про пом'якшення стандартів як в роздрібному, так і в корпоративному сегменті. Зокрема, на більш лояльне ставлення можуть розраховувати представники малого та середнього бізнесу (МСБ), в той час як умови фінансування для великих підприємств не змінилися. Банкіри очікують, що така тенденція збережеться і в II кварталі 2016 року. «Одночасно прогнозується посилення умов надання кредитів великим підприємствам» - повідомили в НБУ.
За підсумками 2016 року банки розраховують отримати прибуток: резерви під проблемну кредитний портфель більшість учасників ринку, як правило, вже сформували в повному обсязі. Більш того, ефективна робота з «проблемкою» дозволить навіть розформувати резерви і звільнити частину коштів. «Акціонери дозволили нам витратити прибуток на ліквідацію проблемного портфеля. Ця робота буде включати в себе конвертацію кредитів, домовленості з позичальниками з дисконтом, пропозиція їм пільгових ставок », - розповів глава правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.
Особливу увагу банки продовжать приділяти комісійним доходам, частка яких у загальній структурі доходів становить близько 20-25%. У країнах ЄС цей показник досягає 40-50%. «Більшість українських банків історично були орієнтовані на отримання прибутку від кредитних операцій, а розвитком послуг, що забезпечують комісійний дохід, займалися мало», - пояснює виконавчий директор НАБУ Олена Коробкова. Зараз банкіри намагаються виправити ситуацію: нарощування частки комісійних доходів стало життєво важливим завданням, адже їх розмір практично не залежить від валютних і кредитних ризиків, а значить, надає банку стійкості.
Традиційно найбільші статті комісійного доходу - це розрахунково-касове обслуговування бізнесу (РКО) і фізичних осіб. У цю категорію включені зарплатні проекти та обслуговування платіжних карт, грошові перекази, інтернет-банкінг і мобільний банкінг. З 2016-му, як і в 2015-му, банки продовжать переглядати тарифи, будуть відмовлятися від надання безкоштовних послуг та оптимізувати філіальні мережі. За даними НБУ, в минулому році кількість банківських відділень скоротилася на 3,2 тис., З яких 2,1 тис. - відділення, що належали банкам, які були виведені з ринку в минулому році.
Один з основних питань, яке стоїть перед банками, - відновлення кредитування. Ліквідність в системі досягла рекордних показників. «У банківській системі спостерігається структурний профіцит ліквідності. На депозитних сертифікатах НБУ накопичилося понад 60 млрд грн, на коррахунках - понад 40 млрд грн. У сумі - понад 100 млрд грн. Це перевищує заборгованість банків по основній сумі кредитів рефінансування, які знаходяться в платоспроможних банках (40,5 млрд грн). Тільки з початку року Нацбанку повернули 12,1 млрд грн і продовжують повер-щать », - заявила в квітні Валерія Гонтарєва.
Банкіри готові кредитувати економіку, але криза навчила їх бути виборчими при виборі позичальника. Примітно, що в цьому році все більша кількість банків заявляють про плани щодо кредитування МСБ. Такий інтерес можна пояснити: під час агресивної експансії банки вважали за краще кредитувати саме великі холдинги. Однак в період кризи фінансове становище навіть самих, здавалося б, стійких підприємств похитнулося, і вони виявилися не в змозі обслуговувати взяті на себе зобов'язання. Більш того, рівень закредитованості великих корпорацій дуже високий, що не дозволяє видавати їм нові кредити.
Самих позичальників зупиняє висока вартість фінансування - платити 25% річних і вище майже ніхто не готовий. «Малий і середній бізнес готовий брати кредити під 16-17% річних», - вважає глава Інституту досліджень регіонального розвитку Микола Суганяка. Але дешеве фінансування банки поки не можуть надати. Більш того, однією з умов відновлення кредитування банкіри називають прийняття цілого ряду законопроектів, серед яких, наприклад, законопроекти про відновлення довіри між позичальниками і кредиторами, про фінансову реструктуризацію, про реструктуризацію валютних кредитів і ряд інших документів. Правда, поки достатньої кількості голосів для їх прийняття в парламенті немає.