Карти XX в.

Карти ХХ ст представлені картами РККА (Робітничо-Селянської Червоної Армії), сучасними атласами та картами для GPS навігації, в прив'язці до OZI

В основі розвитку сов. картографії як науки і вироб-ва лежать ленінські документи. Декрет, підписаний В. І. Леніним, від 15 березня 1919 про заснування Вищого геодезич. управління при ВРНГ (нині Гл. управління геодезії і картографії при Сов. Мін. СРСР) ставив його гл. завданням вивчення тер. країни в топографич. відношенні з метою підняття і розвитку продуктивних сил. Завдання систематич. вивчення та обстеження виробляє. сил, намічені В. І. Леніним в «Накиданні плану науково-технічних робіт» (1918), визначили розвиток спец. (Тематичних) галузей картографії в науч. і виробництв, орг-ціях. Видатне значення в якості науч. і ідейної програми сов. картографії мали листи В. І. Леніна (1920-21) з приводу підготовки перших сов. географич. атласів (див. Атлас географічний.) Вони визначили методологич. основи сов. картографії - диалектич. принципи відображення явищ в їх повноті, багатосторонності, взаємозв'язках, історич. розвитку і протиріччях.
Найбільшим досягненням сов. картографії в довоен. роки були топографич. карти різних масштабів і похідні від них узагальнюючі карти, в т. ч. Держ. карта СРСР масштабу 1: 1 000 000, складання та видання к-рій було закінчено в роки Великої Вітчизняної війни 1941-45. Разом з тим розвивалося тематич. картографування: Карта пром-сти Європ. частини СРСР масштабу 1: 500 000 (1927), Карта Азіатський, частини СРСР масштабу 1: 5 000 000 (1929). Велике практич. і науч. значення набули галузеві тематич. атласи СРСР: Атлас пром-сті СРСР в 5 ч. (1929-31), Атлас пром-сті СРСР на поч. 2-й п'ятирічки (1934) та ін. Вихід в 1937 комплексного Великого радянського атласу світу з физич., Економіч. і по-літіч. географії означав новий, суч. етап у розвитку картографії.
У роки Великої Вітчизняної, війни 1941- 1945 Сов. Армія була повністю забезпечена необхідними їй точними і сучасними картами. Для картографії послевоен. часу характерно розвиток галузевого і комплексного картографування, створення ряду держ. тематич. карт (геологічна, ґрунтова і ін.), а також карт СРСР узагальнюючого значення масштабу 1: 2 500 000 - гіпосометріч., геологич., тектонічних., металлогенич., гідрогеологіч. та ін.; масштабу 1: 4 000 000 - геоморфологич., грунтова, рослинна і ін .; високоякісних навчальних карт і атласів і серед них - серії стінних карт для вищої школи (1950-59).
Особливо значні і важливі фундаментальні комплексні праці: Морський атлас в 3 тт. (1950-53), кліматичні. атлас СРСР в 2 тт. (1960-62), Атлас с. х-ва (1960), Фізико-географіч- атлас світу (1964), Атлас народів світу (1964), Міжнар. карта світу масштабу 1: 2500000 (1964-75), розроблена спільно з картографо-геодезичних. службами ряду соціалістичних. країн, Атлас Антарктики (1966), Атлас розвитку господарства і культури СРСР (1967), Атлас офіцера (1974), Атлас океанів (том Тихий океан, 1974), а також науково-довідкові атласи Рад. Союзу, від. республік, країв і областей. Створення комплексних атласів України та Молдавії (1962), Вірменії (1961), Білорусії (1958), Азербайджану (1963), Грузії (1964), Таджикистану (1968) і ін. Стало свідченням енергійного розвитку картографії в союзних республіках.
Розвитку отд. галузей картографіч. науки сприяли: Ю. М. Шокальский (атласи та гіпсометріч. карти), Ф. Н. Красовський, В. В. Каврайський, Н. А. Урман, Г. А. Гінзбург (матема-тич. картографія), Н. М . Волков (картометрии), Н. Н. Баранський, І. А. Бітвер, А. І. Преображенський, М. І. Никишов (економіч. картографія), Л. І. Прасолов, І. П. Герасимов, Н. Н . Розов (ґрунтова картографія), В. Б. Сочава, Е. М. Лавренко (картографування рослинності), Д. В. Налив-кін, Н. С. Шацький, А. А. Богданов (геологич. картографування), 3. А. Сваричевського, А. І. Спиридонов, Д. В. Борисевич (геоморфологич. картографування), А. Г. Ісаченко, В. Б. Сочава (ландшафтне картографування), А. С. Барков, В. Г. Ерделі, Г. Н. Башлавіна (навчальна картографія), А. А. Борзов, Т. Н. Гунбін, І. П. Заруцька (гіпсометріч. метод), М. А. Цвєтков (картографування лісів). Наук. питання картоведенія, редагування і складання карт розвинені і узагальнені в працях К. А. Салищева; їм же розробляються методи застосування карт як засобів науч. дослідження.
Інтенсивна міжнар. діяльність з картографії пов'язана в СРСР зі створенням таких великих картографіч. творів, як Міжнар. карта світу масштабу 1: 2500000 (1964-75), розроблена ГУДК спільно з картографо-геодезичних. службами ряду ін. соціа-лістіч. країн, Міжнар. тектоніч. карта Європи масштабу 1: 2 500 000 (1-е изд. 1964 2-е изд. 1973-76), Міжнар. карта четвертинних відкладень Європи масштабу 1: 2 500 000 (1967), металлогенич. карта Європи масштабу 1: 2 500 000 (1968-73), Міжнар. геоморфологич. карта Європи масштабу 1: 2 500 000 (1976-), Ґрунтова карта світу масштабу 1: 5 000 000 (1970), Геологогеофізіч. атлас Індійського океану. (1975) і ін. Сов. картографи беруть участь в Міжнар. географич. союзі (МГС, з 1956) і в Міжнар. картографіч. асоціації (з 1964). У 1956-72 в МГУ знаходився центр Комісії національних та регіональних атласів МГС, що зробила великий вплив на розвиток комплексного атласного картографування у мн. країнах світу. У 1970 вийшов Нац. атлас Куби, розроблений спільно кубинськими і сов. вченими