Не піду я в армію!

Борги потрібно віддавати, особливо, коли ти в боржниках у своєї Батьківщини. Як не потрапити в казарми, але виконати військовий обов'язок, при цьому, не зазнавши руйнівного впливу на особистість?

Свідомі відмови від несення військової повинності вперше стали практикуватися, між іншим, не десь, а саме в Росії, ще при Катерині II. Першими звільненими від військової служби стали послідовники Протестантської Церкви - меноніти, переконані пацифісти і відмовники від будь-яких клятв. Сучасна версія альтер-служби з'явилася в 2004 році, завдяки закону «Про альтернативну цивільну службу».

Незважаючи на майже трёхвековую історію альтернативної служби, знають про неї мало хто, зазвичай «чуток», з розмов в кулуарах. Про неї не прийнято говорити голосно і публічно. Соціальна стигматизація даного явища і незнання своїх конституційних прав позбавляє людину головною привілеї - права на свободу вибору.

З розповіді «альтернативники» Костянтина Ермолина з Нижнього Новгорода: «Відверто кажучи, про альтернативну службу я дізнався, можна сказати, випадково, хоча в військкоматі при проходженні комісії доводиться розписуватися в графі" З умовами альтернативної служби ознайомлений ". Незрозуміло, чому про неї не інформують, навіть, словом не обмовляться. Для співробітників військкомату альтернативної цивільної служби як права, закріпленого в Конституції, при відмові від строкової служби не існує. Якщо немає документального підтвердження, що ти перебуваєш в будь-якої релігійної або пацифісткою організації, тебе сприймають як дезертира. Ти - боягуз, який біжить від армії, не більше ».

інша служба

«Хто попереджений, той озброєний» - тільки мова піде не про гвинтівку за спиною, а про вид цивільної служби, іменованої альтернативної (АГС).

Альтернативна цивільна служба - особливий вид трудової діяльності в інтересах суспільства і держави, що здійснюється громадянами замість військової служби за призовом (Федеральний закон від 25.07.2002 N 113-ФЗ "Про альтернативну цивільну службу"). Проходження в РФ альтернативної цивільної служби здійснюється відповідно до Конституції Російської Федерації, Федеральним законом "Про альтернативну цивільну службу", іншими федеральними законами, нормативно-правовими актами та міжнародними договорами Російської Федерації в галузі альтернативної цивільної служби.

За один військовий призов, в нашій країні, армія забирає близько 150 000 молодим людям, з них 0,7% громадян - громадяни, які вибирають альтернативну цивільну службу. Але на увазі активної пропаганди рухами і організаціями, що займаються консультаціями призовників по альтернативну цивільну службу, кількість альтернатівнослужащіх з кожним роком зростає. Якщо в 2014 році АГС проходило 823 особи, то вже в 2015 році їх число зросло до 1023 (за даними Роструд, http://rosotvet.ru/alt-sluzhba-3/ ).

У порівнянні з іншими державами, де існує АГС, це лише крапля в морі. Наприклад, в Австрії в 2012 році її вибрало 14 963 осіб - майже третина всіх призовників, в Швеції з 41 720 призовників 10 990 вирішили пройти альтернативну службу.

Непопулярність служби серед призовників і по країні в цілому, пов'язують з великою тривалістю АГС, характером робіт, низькою зарплатою і зайвим бюрократизмом. Розбираємося в питанні «альтернативи»: можливо справжня причина криється в слабкій інформованості населення?

Як не піти в армію?

Кожен придатний призовник має право на проходження альтернативної цивільної служби. До стандартного набору паперів, обов'язкових для військової служби, додається заява на альтернативну службу, характеристика з останнього місця навчання або роботи і автобіографія. Протягом одного місяця з дня подачі заяви призовник викликається на засідання призовної комісії, де він повинен довести, що в його випадку заміна основної служби на альтернативну життєво необхідна. При позитивному рішенні членів комісії, він отримує шанс віддати борг Батьківщині іншим - ніж військова служба - способом.

Отримуємо «альтернативу». Покрокове проходження:

Крок перший. Заява в термін.

Велике значення мають терміни подачі заяви: до 1 квітня - для тих, хто призивається в жовтні-грудні поточного року і до 1 жовтня - для тих, хто потрапляє на заклик в квітні-червні наступного року, тобто не пізніше шести місяців до початку призову. Для тих, у кого дію відстрочки від військової служби припинилося передчасно (наприклад, через відрахування з вузу), термін - протягом 10 днів з дня припинення підстави для відстрочки. Порушення строків подання заяви можуть служити приводом для відмови військкоматом.

Крок другий. Мед.коміссія.

Через місяць подав заяву проходить цілком стандартну процедуру медичного огляду для перевірки придатності до служби. Якщо громадянин не придатний або йому покладена відстрочка від військової служби, то і мали піти на альтернативну службу він не підлягає.

Крок третій. Співбесіда з призовної комісією.

Ретельно продумане виступ - підмога для отримання права на АГС. Вагомим аргументом буде офіційна папір, яка вказує на стан призовника в організації, що підтверджує його підстави для заміни. Багато, в якості свідків, запрошують з собою родичів і друзів, для підтвердження щирості своїх намірів. До речі, якщо члени комісії не вважатимуть ваші доводи більш ніж зрозумілими, то у вас є конституційне право оскаржити їх відмову через суд.

Слід підготуватися до каверзних запитань членів приймальної комісії. Наприклад (і швидше за все), вони можуть поцікавитися вашою поведінкою, в ситуації, коли на вашу дівчину скоєно напад. Цікаві варіанти відповідей претендентів на АГС зібрані в книзі Олени Попової «Відмова від військової служби прописаний в російському законі (Не піду я в армію!), http://soldiersmothers.ru/wp-content/uploads/2015/07/Soznatelnyy_otkaz_ags.pdf :

«Наприклад, Віталій Шевляков відповів:« Заплющу свої тілом ». Інший призовник сказав, дивлячись на представника РУВС: «Позову міліцію!». Були відповіді: «Моя дівчина дуже швидко бігає», «Я ніколи не вожу свою дівчину по таких місцях, де нападають на перехожих». «Не програмуйте мене. Зі мною цього не станеться. А якщо станеться, я Вам потім розповім, що я зробив ». Був і такий відповідь: «Чим менше людей пройдуть армію, тим менше буде агресивності, а значить і ризику зіткнутися з подібною ситуацією».

Про процедуру проходження комісії «альтернативників»: «Викликали мене. У кабінеті сиділо чоловік 15 по периметру. Я не пам'ятаю, щоб ще колись так хвилювався, я молився Богу, щоб він дав мені сил і сміливості. Начальник сказав: «Давай, доводь свою причину, якщо у тебе вийде, звичайно ...». Тоді я дістав Біблію. Пішла фраза: «Це прибирай, ми це читали, знаємо», я запитав: «Вам потрібні мої переконання або мої порожні слова? Всі мої переконання тут ». Я відкрив книгу і почав читати: «У Біблії говориться, що служителі Бога« перекують свої мечі на лемеші ... не будуть більше вчитися воювати »(Ісаї 2: 4); Ісус сказав апостолу Петру: «Поверни свій меч на місце, тому що всі, хто візьмуть меч, від меча і загинуть» (Матвія 26:52); Учні Христа слідують його заповіді бути «не від світу», дотримуючись строгий нейтралітет в політичних питаннях (Івана 17:16); Ісус звелів своїм учням: «Любіть один одного» (Івана 13:34, 35). Так вони повинні були утворити всесвітнє братство, в якому ніхто не став би воювати проти своїх братів і сестер (1 Івана 3: 10-12) ». Він запитав: «Так? Так і написано? "- я відповів:« Ви ж самі сказали, що читали », я продовжив. Питань мені не задавали, просто одноголосно схвалили службу. Потім дали підписати якийсь бланк, на ньому було написано" Прошу мене ... . .... відправити на військову службу ". я зніяковів, і запитав, чи не вийде так, що я зараз розпишуся і піду в армію, а не на АГС? Мені відповіли:« Не переживай, все нормально, розписуйся ». я наполіг, після чого начальник знехотя дістав готовий бланк - новий, на АГС ».

Тому що я такий!

Про переконаннях совісті

Підставою для отримання права на АГС можуть служити переконання або віросповідання, що суперечать військовій службі. Також право на заміну строкової служби мають представники малочисельних корінних народів, провідних традиційне господарство. Тільки ці три випадки передбачені законом. Громадяни, які мають інші причини відмови від військової служби, все одно змушені орієнтуватися на них.

Із загальної кількості альтернатівнослужащіх, за даними Мінпраці, переважаюче число солдатів вибирають службу через релігійне почуття. На другому місці - переконання совісті, що не дозволяють вибирати строкову службу і на третьому - народності, провідні традиційний промисел.

Із заяви «альтернативники»: «Я хочу наслідувати перших християн. В «Енциклопедії релігії та війни» говориться: «Перші послідовники Христа відмовлялися від участі у війні і від військової служби», визнаючи, що все це «йшло врозріз з вченням Ісуса про любов до своїх ворогів» (TheEncyclopediaofReligionandWar). Німецький богослов Петер Майнхольд висловився про ранні учнях Христа так: «Вважалося, що бути християнином і солдатом несумісне»

Якщо з релігією і нечисленними народами все зрозуміло, то з переконаннями совісті можуть виникнути питання. Пацифістське свідомість, відмова від насильства, антимілітаризм - найпоширеніші переконання, що зустрічаються в заявах на АГС. Але як і миротворчими, переконання можуть бути філософськими, морально-етичними, політичними, правовими, синкретичним.

Приклади таких обґрунтувань відмови від військової служби зустрічаються в книзі «Відмова від військової служби прописаний в російському законі (Не піду я в армію!)» Авторства Олени Попової:

Всеволод: «Я вважаю право на приватне життя цінністю. Але це право порушується життям в казармі. Вся повсякденне життя відбувається там прилюдно. Немає ніякої можливості залишатися наодинці зі своїм світом, своїми думками, улюбленими заняттями, друзями, родиною. Військова служба суперечить моїм переконанням про цінності приватного життя ».

Максим: «На формування моїх переконань проти військової служби величезний вплив зробили записи в твіттереблогера Василя з ВДВ (Тула), а також історія самого блогера, опублікована на сайті« RealArmy »( http://www.realarmy.org/kazarma-blog-armiya-%E2%80%93-eto-gorod-v-gorode/ ). Максим вказав в заяві, що вважає право на свободу слова найважливішим і невід'ємним правом, а армія грубо його порушує. Людина в армії позбавлений права вільно висловлювати судження - еторегламентірует статут і життя в армії.

Дмитро: «Крім моральних переконань у мене є прагматичні переконання проти військової служби: безглуздо витрачати рік в армії, не купуючи там ніяких знань або умінь. Більш того, можна втратити ряд професійних чи інших навичок, оскільки неможливо їх підтримувати, перебуваючи в армії ».

Михайло: «Служба в армії суперечить моїм естетичним переконанням, тобто уявленням про прекрасне. У військових частинах існує своя естетика: наприклад, ходьба ладом і з піснею. Але пісня за наказом - потворне явище ». Крім цього, Михайло зазначив, що його естетичним поглядам суперечить репертуар, який виконується в військових частинах, а також вид казарми, їдальні та військової частини: однакові, збудовані в ряд ліжка, плац - «всі ці риси інтер'єру та ландшафту немов призначені, щоб знищити всяку думку про індивідуальність, відокремленому роздумі наодинці з природою ». Форма і зачіска військовослужбовців так само викликає обурення естетичних почуттів Михайла, оскільки абсолютно позбавляє людину можливості відображати свою індивідуальність в зовнішньому вигляді: «форма військовослужбовців за силуетом нагадує образ укладеного і викликає негативні переживання».

Петро: «Мої уявлення про справедливість правових норм розходяться з існуючою системою військового слідства і військових судів, які носять обвинувальний характер і часто виносять несправедливі рішення щодо військовослужбовців: військовослужбовець за призовом і офіцери не рівні перед правосуддям».

Артурнапісал в заяві, що у нього є «філологічні, психологічні біоенергетичні переконання, яким суперечить несення військової служби. Постійне вживання в мові ненормативної лексики, грубих виразів, матірщини, по-перше, носить образливий характер для оточуючих і для самого сквернослова, по-друге, призводить до створення важкої психологічної обстановки, що сприяє розвитку депресивного стану. Все це має місце бути в армії і суперечить його переконанням про цінності живої мови ».

Ілля: «Ще в школі і училище я відчув несправедливість і неправильність принципу« все за одного », який часто застосовується як інструмент управління групою людей, а в армійській практиці став повсюдним». Крім того, на думку Іллі, одна людина взагалі не має права карати іншого.

Про професіях

Список професій і спеціальностей для проходження АГС складається і коректується Міністерством праці та соціального захисту Російської Федерації (Роструд). У 2016 році до нього увійшли 118 видів робіт, професій і посад, починаючи від низькокваліфікованих: листоноша, садівник, тракторист, прибиральник, кухар і т.д., і закінчуючи рідкісними, але цілком ймовірними варіантами проходження АГС: шкіпер, артист балету, оленевод .

Вказавши в заяві побажання «служити» ближче до дому, а також рід професійних занять, можна вплинути на місце проходження служби і не втратити професійний навик, а подбавши про своєчасне внесення місця роботи в список Роструда, можна нічого не міняти в своєму житті, при цьому цілеспрямовано наближаючись до заповітного «червоному квитку».

Список організацій для АГС також коригується в Роструд, і в разі якщо призовник уже має роботу в державній установі, він має право відбувати службу на своєму робочому місці.

(П.1 ст.4 Закону, http://docs.cntd.ru/document/901823312 ) Є важливий критерій - громадяни проходять альтернативну цивільну службу не в будь-яких установах, а виключно:

- в організаціях, підвідомчих федеральним органам виконавчої влади;

-в організаціях, підвідомчих органам виконавчої влади суб'єктів Російської Федерації;

-в організаціях Збройних Сил Російської Федерації, інших військ, військових формувань і органів в якості цивільного персоналу.

Для проходження служби на вже наявному робочому місці, організація, в якій працює призовник, до 1 січня, повинна направити до уповноважених органів спеціальну форму № 982н5, затверджену Наказом Міністерства охорони здоров'я Росії від 14.12.2009, з переліком видів робіт, професій, посад придатних для проходження альтернативної цивільної служби. І вже звідти дані будуть передані в Роструд. Єдиним обмеженням виступає п.2 ст.21 ФЗ «Про альтернативну цивільну службу», який забороняє альтернатівнослужащім займати керівні посади.

Чи не командир - а роботодавець, що не товариш по службі - а колега

Термін проходження АГС, як зазначається в ФЗ «Про альтернативну цивільну службу», варіюється в залежності від місця роботи: він становить 18 місяців в організаціях, що відносяться до Збройних Сил РФ, або 21 місяць в інших організаціях. Тривалість служби компенсується наявністю вільного часу після громадянської роботи. Цим часом молода людина може розпоряджатися на свій розсуд: витрачати його на навчання, на додаткову роботу, на захоплення.

Від місця і сфери проходження АГС залежить графік роботи і заробітна плата. Призовник може служити стандартну «п'ятиденку» з 8.00 до 16.00 або працювати кілька годин на день 3 рази в тиждень. Заробітна плата не висока - така ж, як у всіх на цій посаді, вона складається з часу зайнятості та складності роботи. Єдина відмінність «альтернативники» від інших співробітників - неможливість звільнитися раніше, ніж закінчиться термін служби.

На перший погляд - ось воно, панацея від всіх бід. Наївне сприйняття служби як способу «відкосити» від армії, закріпило в громадянській свідомості за альтернатівнослужащім синонім «ухильники», без права на «помилування». Тож не дивно, що АГС йде врозріз із звичайними уявленнями про несення військової служби, адже за фактом, альтернативна служба - це не служба зовсім, а громадянська робота. Але питання корисності залишається відкритим: рік в армії або, скажімо, півтора в лікарні?

Солдат по буднях з восьми до п'яти

«Я не очікував, що людину без медичної освіти можуть визначити в лікарню, тим більше - в операційний блок», - розповідає «альтернативник» з Тольятті Микита Колбанёв.

Поповнити ряди «солдат» альтернативної служби його змусила життєва позиція і переконання. Микита, як і всі інші, подав заяву про заміну військової служби на альтернативну, пройшов комісію, переконавши її членів в своєму пацифістському світогляді, і вже через місяць прийшов на роботу в «тольяттінського міську клінічну лікарню №1» на посаді санітара.

Вибираючи альтернативну службу, в пріоритеті для Микити був відхід від насильства, яким рясніє звичайна військова служба. Але насильство, приймаючи нові форми знаходить себе і в такому, гуманному варіанті перебігу служби. У цивільній роботі йому доводилося стикатися зі смертю не менш, ніж пересічному бійцеві, бачити неприємні прояви людських захворювань, спостерігати страшні наслідки сімейних чвар.

В середині червня в Тольятті сталося гучне вбивство: чоловік розправився з колишньою дружиною, тещею і важко поранив тестя - у нього було вісім ножових поранень. Привезли його вранці, коли Микита заступив на зміну.

- Було дуже багато крові, але чоловік був у свідомості. Жах в егоглазах мимоволі змушував вести погляд в бік. Рани були жахливими, нічого подібного за півроку роботи навіть близько не бачив. Кілька годин хірурги буквально боролися за його життя і, зробивши все можливе, перевели його в реанімацію. В цей день я буквально фізично відчув жорстокість людської натури.

В процесі проходження альтернативної служби Микита не тільки отримав багатий життєвий досвід, а й на практиці освоїв нові спеціальності.

- За довгі місяці служби довелося працювати в багатьох відділеннях від звичайної хірургії до гінекології та проктології. Довелося багато чому навчитися. Таких знань і практичних умінь я б не отримав ніде, тому що пов'язувати життя з медициною не збирався. Я на власні очі побачив процес лікування, навчився користуватися сучасним обладнанням.

Він зізнався, що специфіка роботи змусила розвивати в собі такі якості як стресостійкість, холоднокровність, акуратність і уважність.

- Ніколи не вгадаєш, хто сьогодні буде лежати на операційному столі: жінка з гострим апендицитом, старий з грижею або чоловік з ножем в животі. Важко передбачити результат операції, адже людське серце може не витримати укол звичайного, загального наркозу. Я бачив багато летальних випадків, але, слава Богу, успішно проведених операцій було в десятки разів більше. Я пишаюся своєю роботою, тому що в повній мірі відчуваю себе причетним до успіхів колективу хірургів.

Його служба ще не закінчена. Йому доводиться багато працювати над собою: боротися зі страхами і негативними емоціями. Але, вже пройшовши багато, у виборі служби він не засумнівався.

Альтернативна цивільна служба - це не спосіб уникнути військового призову. Це спосіб бути корисним своїй країні і людям. Бути пацифістом не означає же не бути патріотом. А різниця між «строковиків» і «альтернативників» тільки в більш сприятливих умовах сну і харчування.