П'ять нових російських Біблій

Нещодавно ми говорили про те положенні з російськими перекладами біблійних книг, яке склалося під кінець радянського періоду . А за пострадянський час було видано п'ять повних перекладів Біблії на російську мову, число ж окремих книг і Нових Заповітів невідомо нікому. Звідки і навіщо з'явилося все це?

Отже, початок дев'яностих, радянська влада розчинилася, духовність в моді, книг не вистачає ... У Росію приїжджають іноземці з валізками доларів (не жартую), зібраними західними християнами на допомогу їх російським побратимам. Одна з найбільш нагальних завдань - перекласти Біблію заново, щоб всім все стало зрозуміло.

І як же переводити? Американський библеист Б. Мецгер одного разу сказав: «переклад - мистецтво правильно вибирати, що втрачати». Або ми втрачаємо ясність, або відмовляємося від буквального проходження оригіналу - це зрозуміло. Існують і інші розвилки, як в казці: наліво підеш - коня втратиш, а направо - голову. Наприклад, наскільки архаїчним і урочистим (а отже, малозрозумілим і пихатим) повинна бути мова перекладу? Або наскільки однозначним (а значить, і довільним) повинен бути переклад багатозначних або складних для розуміння місць?

Але тоді про це думали мало. Найпростіший і швидкий спосіб створити переклад - знайти перших-ліпших людей, роздати їм долари з валізки і попросити якомога швидше зробити роботу. Приблизно цим шляхом пішли творці т.зв. «Сучасного перекладу Біблії», виданого в 1993 р «Світовим перекладацьким центром» на сірому папері без особливих роз'яснень: хто, як і навіщо цей переклад зробив. Ось два вірша з 87-го псалма: «Друзі мене залишили, Ти мене страхіттям для всіх них зробив, я в домі заточений, що не вийти мені. Від сліз болять очі. Господь, до Тебе я кличу, і мої руки підняті до Тебе ». Навіть розмір відчувається і шекспірівські інтонації, але все ж не те, зовсім не те. Виникає стійке відчуття, що переводили в основному з якогось англійського тексту ...

В іншому випадку відверто так і зробили, причому з принципових міркувань. Йдеться про виконане свідками Єгови «перекладі Нового світу». Ця релігійна громада колись вирішила, що існуючі переклади Біблії погано узгоджуються з їх віровченням, і треба підготувати свій власний. Він і був зроблений - спочатку англійська версія, а потім вона була локалізована на різних інших мовах, в 2001 вийшов варіант і російською. Це переклад відверто упереджений, досить навести лише один приклад: в посланні до Колосян 1:16 про Христа говориться «Ним створено все», але в цьому перекладі ми читаємо «за допомогою його створено все інше» (тобто Христос виявляється теж створеним). Як не крути, а вийшла натуральна єресь, якщо підходити з точки зору традиційного християнства - але для свідків Єгови саме так і буде правильно.

Словом, ці два переклади брати в руки не варто - але є й інші. Найбільшу, хоча і дещо скандальну популярність, отримали переклади «смислові», покликані донести до читача основний зміст тексту. Перш за все, це новозавітний переказ «Радісна звістка», що видається Російським біблійним товариством з 2001 р (єдиною перекладачкою була В.Н. Кузнєцова, потім її працю був відредагований цілої комісією). Цей переклад свідомо відштовхується від синодальної традиції. Ось як звучить в ньому початок 3-й глави від Матфея: «У ті дні в Іудейській пустелі з'являється Іоанн Хреститель. Він сповіщає: "Зверніться до Бога! Адже Царство Небес вже близько! "... Вони зізнавалися в гріхах, а він вимив приходили в річці Йордані» (3: 1-6). З точки зору Кузнєцової, в сучасній російській мові слова «проповідувати, каятися, хреститися, сповідувати» (ми знаходимо їх в Синодальної Біблії) позначають тільки церковні обряди, тому слід знайти інші слова, щоб передати внутрішній зміст цих дій: «звіщати, звернутися до Богу, омиватися, визнаватися в гріхах ». Розірвати зв'язок з традицією - значить передати сенс, так вирішила Кузнєцова.

В її перекладі з'явилося чимало різких виразів і навіть грубих слів (черево, повія і т.д.). «Коли знайомишся з подібними текстами, за часами виникає відчуття, ніби ти не Святе Письмо читаєш, а ти присутній при суперечці на кухні комунальної квартири» - так відгукнувся про переклади Кузнєцової в 1998 р ієромонах (нині митрополит) Іларіон Алфєєв. Критику викликає навіть назва перекладу: дійсно, по-російськи було б природніше сказати якщо не «блага», то хоча б «добра звістка». І разом з тим не можна не визнати, що переклад звучить куди ясніше і яскравіше Синодального, він дійсно зрозумілий.

Ще один різновид смислових перекладів - місіонерські переклади для мусульман. В їх основі лежить та ідея, що читачів-мусульман не треба відразу відлякувати книгою, яка виглядає як християнська. У 2003 р в «видавництві Стамбул» вийшла книга в зеленій обкладинці з золотими східними візерунками під назвою «Святе Письмо. Смисловий переклад Таурат, Книги пророків, Забур і Інджія ». Як неважко переконатися, це Біблія російською мовою, в якій арабізованих все імена (Ісус Христос, наприклад, там зветься Іса Масих), до тексту дані примітки місіонерського характеру. Цей переклад призначений для протестантської місії серед мусульман Середньої Азії. Ось як звертається до галатів апостол Павло в цьому перекладі: «Дурні галати! Хто вас наврочив, вас, яким ясно було представлено значення жертовної смерті Іси Масіха? Дайте відповідь мені на одне питання: ви прийняли Духа завдяки дотриманню законів Таурат або ж по вірі в Радісну Звістку, яку ви почули? »

Але не могли в Росії не з'явитися і інші переклади, які відповідали б саме нашої традиції перекладів літературних, покликаних передавати не тільки зміст оригіналу, але і його красу і глибину, наскільки це взагалі можливо.

Тільки люди нашого племені - вони не тільки самоучки, вони зазвичай ще й одинаки. Коли в 1997-му р в С-Петербурзі було видано збірку з чотирьох книг Нового Завіту (від Марка, від Іоанна, Римлян, Одкровення), підготовлений чотирма різними перекладачами (вони побажали залишитися інкогніто), то виявилося, що вони засновані на різних базових текстах: критичному і традиційному - і дотримуються різних перекладацькою принципам. В результаті не вийшло у них ні команди для повного перекладу Нового Завіту, ні чотирьох різних Нових Заповітів.

Ще один повний переклад Біблії, який прагне до літературності, був виданий в 2009 році Міжнародним біблійним товариством. Для Нового Завіту взяли один з «смислових» перекладів дев'яностих, «Слово Життя», відредагували його, позбавивши від радикальності, і додали самостійний переклад Старого Завіту. Працювала над перекладом група людей, але імена їх не вказані, а праця їх практично невідомий і ніде не поширюється. Як же все це по-російськи ...

Нарешті, найвідоміший переклад наших днів - це переклад Російського біблійного товариства, який побачив світ у 2011 р

Його новозавітна частина - злегка відредагована «Радісна звістка», а ось старозавітна готувалася цілим колективом під керівництвом М.Г. Селезньова, причому за іншими принципами - тут перекладачі орієнтувалися на передачу не тільки сенсу, але і художності, і це їм в цілому вдалося. А далі почалася ще одна дуже російська історія ... Творці перекладу не дуже-то хотіли бачити його під однією обкладинкою з «Радісною звісткою», маючи на увазі створення зовсім іншого Нового Завіту. В результаті потужної апаратної боротьби в РБО змінилася велика частина правління і його голова, пішов зі своєї посади головний редактор Селезньов, але книга була видана під однією обкладинкою, як і наполягав виконавчий директор А.А. Руденко. Саме це видання зараз широко продається і рекламується.

Але шви між двома частинами раніше помітні. Наприклад, багатьох читачів кузнецовських перекладів бентежило слово «дурень». У новому виданні це слово зустрічається в Новому Завіті кілька разів: "Не приймайте мене за дурня! А якщо приймаєте, то дайте мені ще побути дурнем і трохи побахваліться! »(2 Коринтян 11:16). Зате в Старому його немає ні разу: «Дурень не знає, недоумок не розуміє їх» (Псалтир 91: 7); «Мудрий боїться і уникає зла, зате дурень буянить, нічого не боїться» (Притчі 14:16).

Якщо говорити про західних прикладах, то можна було б очікувати ще одного напрямку роботи - ревізії традиційного тексту, тобто Сиональной перекладу, з метою виправити його помилки і осучаснити. Але цього ніяк не відбулося. Єдина робота такого роду - переклад, виконаний за кордоном під редакцією єпископа Касіяна Безобразова в 1953-му р Він був виданий Британським біблійним товариством тільки в 1970-м р, стилістично він дуже близький до Синодальному, але виконаний з сучасних (на той момент ) критичних видань новозавітного тексту.

Якою буде сьома повна Біблія, неважко вгадати - хоча поки що невідомо, як точно вона буде називатися. Ще один перекладацький проект, розпочатий М.П. Кулаковим (про нього ми вже не раз згадували), здійснюється зараз на території адвентистської академії в м Заокскій Тульської області (за участю перекладачів інших християнських конфесій, в тому числі і моєму).

У 2000-му р вийшло перше видання Нового Завіту, потім до нього додався цілий ряд старозавітних книг, а через кілька років можна очікувати появи цілої «Заокскій Біблії». Переклад цілком консервативний (іноді доходить до стилістичної манірності), але при цьому цілком ясний. Тільки в цьому перекладі з усіх сучасних курсивом виділено слова, додані «для зв'язності і ясності», як це робили в XIX столітті. Ось як виглядає той самий звернення до галатів: «Нерозумні галати! Вам так ясно був представлений Ісус Христос, як якщо б Його у вас на очах розіп'яли! Хто ж зміг заворожити вас? Я про одне хочу запитати вас: ви Духа завдяки виконанню Закону отримали або по вашій вірі в ту звістку, що від нас почули? »

А ось якими будуть восьма, дев'ята, десята російські Біблії, поки не знаю. Але впевнений, що поки будуть говорити, читати і писати на нашій мові, на нього будуть переводити і Біблію.