Проблема нестачі прісної води
Беручи до уваги той факт, що близько 71% поверхні Землі вкрито водою, важко собі уявити, що її може бути недостатньо. Але моря містять лише солону воду, малопридатну для використання людиною. Для підтримки життя людині і тваринам необхідна прісна вода, крім того, в ній потребують сільськогосподарські рослини, вирощувані людиною для вживання в їжу.
Найбільші запаси прісної води в різних обсягах зосереджені в озерах і річках, гірських льодовиках, полярних льодах і грунтових водах. Однак оскільки полюса Землі непридатні для вирощування сільськогосподарських рослин, в розпорядженні людини залишається лише відносно невелика частина прісної води, придатної для використання. У процентному вираженні придатними для використання людиною є лише 0,3% наявних на Землі водних мас. Це означає, що на частку кожного жителя нашої планети припадає близько 1 кубічного кілометра прісної води. Навіть цей відносно невеликий обсяг здається неймовірно величезним, але справа в тому, що запаси води нерівномірно розподілені по поверхні Землі. Якщо, наприклад, в Центральній Європі можна не побоюватися виникнення якихось проблем, то, наприклад, африканські країни відчувають гостру нестачу прісної води.
При цьому існує кілька причин погіршення ситуації з прісною водою:
1) Населення Землі невпинно збільшується, а разом з ним зростає і споживання води. В принципі вже зараз можна говорити про перенаселеності нашої планети. Посівних площ під сільськогосподарські культури стає недостатньо. Постійно зростає необхідність в освоєнні нових оброблюваних земель шляхом їх зрошення. На жаль, населення Землі непропорційно зростає насамперед у регіонах, бідних водою, що і призводить до гострого браку прісної води. Саме брак води є однією з причин того, що країнам третього світу так важко домогтися економічного зміцнення, яке можливе лише за умови надійного забезпечення населення продуктами харчування.
2) Крім того, все більше посилюється забруднення ґрунтових вод і озер, викликане поганою якістю або відсутністю очисних споруд та промисловими стоками. Тому в бідних країнах, які не можуть дозволити собі великі витрати на придбання очисних систем, що задовольняють екологічним стандартам, ситуація з забрудненням джерел прісної води йде набагато гостріше. Але і в Європі існує проблема забруднення, яка може привести до дефіциту прісної води. Свій негативний внесок в ситуацію, що складається вносить і сільське господарство: внаслідок внесення надмірної кількості добрив і застосування пестицидів в воду потрапляють токсичні речовини, які призводять до збільшення витрат на підготовку придатною для використання прісної води або роблять її абсолютно непридатною.
3) За мільйони років на великій глибині під поверхнею Землі утворилися резервуари прісної води, наприклад, під пустелею Сахара. Людина витрачає ці запаси і використовує їх для зрошення пустельних ландшафтів. Однак ці запасів не поновлюються, а якщо поновлюються, то занадто повільно, так що через кілька років вони будуть вичерпані. Якщо ці запаси вичерпаються в доступному для огляду майбутньому, то жителів пустельних областей, що знаходяться в сильній залежності від прісної води, спіткає справжня катастрофа.
4) Внаслідок парникового ефекту температура на Землі за останні 100 років піднялася приблизно на 0,6 ° C. Кліматологи пророкують на наступне століття глобальне зростання температур, який складе в середньому до 6 ° C. Ця кліматична катастрофа може перетворити в пустелю області, які в даний час багаті прісною водою. Внаслідок цього в Центральній Європі можуть встановитися кліматичні умови, подібні до тих, що в даний час існують в Північній Африці. В цьому випадку гостра проблема нестачі прісної води виникла б і в Європі.
5) Ми споживаємо набагато більше води, ніж здається на перший погляд. Так, одна німецька сім'я витрачає на одну людину близько 100 літрів питної води в день. Це вже значний обсяг, але промисловість споживає в перерахунку на душу населення ще в кілька разів більше. Та й сільське господарство витрачає великі обсяги прісної води. До того ж значна кількість води непомітно втекти з трубопроводів систем водопостачання через нещільності і місця наскрізної корозії.
6) У багатьох країнах ціна на питну воду дуже сильно субсидується державою. В результаті вода стає настільки дешевою, що їй починають просто «розкидатися». Більш висока ціна змусила б людей економити воду.
У бідних країнах і без того обмежені ресурси прісної води додатково використовуються для зрошення плантацій експортних сільськогосподарських культур. В даному випадку необхідне втручання держави, яке повинно в першу чергу забезпечити гарантоване постачання водою населення.