Розірвана "дружба": Що дасть Порошенко і Україні розрив "Великого договору" з Росією

Розірвання договору про дружбу з Росією - це констатація того факту, що давно заклякла труп цієї дружби все-таки не є живим. Втім, навіть дещо запізніле повернення до реальності має свої практичні резони Розірвання договору про дружбу з Росією - це констатація того факту, що давно заклякла труп цієї дружби все-таки не є живим

Президент України Петро Порошенко все-таки затвердив рішення Ради національної безпеки і оборони України про припинення дії Договору про дружбу, співробітництво і партнерство з Росією (який в момент підписання ще називали "Великим договором").

Договір, укладений 31 травня 1997 року президентами України і Росії Леонідом Кучмою і Борисом Єльциним відповідно, как не странно, в ті часи викликав протест на Росії як "занадто проукраїнський". Російська Дума ратифікувала його - після довгих дебатів і критики - тільки 25 грудня 1998 року, а Рада Федерації - 17 лютий 1999 року, при тому що у Верховній Раді з усім впоралися ще в січні 1997-го.

Договір містить 41 статтю, де, зокрема, значиться, що "сторони поважають територіальну цілісність" один одного, а також "підтверджують непорушність існуючих між ними кордонів", і "не дозволять використовувати свою територію на шкоду безпеці іншої сторони". У його "надмірно проукраїнському" характер, очевидно, сумнівався і діючий президент Росії Володимир Путін, коли почав агресію проти України, грубо порушивши не тільки масу норм міжнародного права, а й "Великий договір".

При цьому до недавнього часу ні український МЗС, ні президент навіть після декількох років війни повністю розривати договір про дружбу не планували. У зовнішньополітичному відомстві, зокрема, вважали, що, розірвавши договір, Україна не зможе подати на Росію в Міжнародний суд ООН в Гаазі за його порушення.

А ще в квітні цього року, через чотири роки після початку війни, Петро Порошенко заявляв, що після появи терміна "російська агресія" у багатьох міжнародних документах Україна отримала нарешті право призупинити норми "Великого договору" про стратегічне партнерство, про військове співробітництво, про військово-технічне співробітництво, і "багато інших норм, які на сьогоднішній день не є інтересом України". "Але твердо залишаються норми про суверенітет, територіальну цілісність і незалежність України і міжнародно визнаних кордонах, зафіксовані в цьому договорі. Те, що на сьогоднішній день обов'язково працює на нас, воно залишиться", - вважав тоді президент.

При цьому резони як МЗС, так і Банкової в цій справі виглядали дещо дивними. Оскільки Росія, порушивши основоположні принципи міжнародного права і почавши збройну агресію, навряд чи збиралася поважати норми якогось там двосторонньої угоди, прийнятого ще до моменту "вставання з колін" одним з небагатьох нехай і дуже відносно ліберальних російських правителів. Так само як і будь-яке рішення будь-якої судової інстанції не привело і не приведе до деокупацію Криму або припинення конфлікту на Донбасі. Тим більше, що "Великий договір" - це двостороння угода, яка може бути денонсована не тільки України, але і Росією в будь-який момент, коли в Кремлі вирішать, що вона якось раптом звужує можливості Росії.

Правда, український МЗС стверджує, що якимось способом норми даної угоди використовувалися українською стороною в якості аргументів в судових спорах про позичених у Росії урядом Януковича засобах (які міністр закордонних справ називає "трешкой Януковича") і в Стокгольмському арбітражі щодо газових суперечок. Але і ці справи добігають кінця.

Тому рішення президента про відмову від продовження цього гротескного і на сьогоднішній день нікому не потрібного документа є цілком логічним. А процес його денонсацію в Верховній Раді поставить в цікаву позицію той же Оппоблок, для депутатів якого як голосувати, так і не голосувати за відповідний законопроект буде однаково небажано.

Звичайно, злі язики можуть сказати, що дивовижна рішучість Петра Олексійовича прорізалася якось дивно близько до виборів, і навіть матимуть при цьому певну закономірність. Хоча з Банкової завжди можуть відповісти, що саме зараз підійшов зручний момент для того, щоб підвести риску під дружбою. Якої, здається, в реальності ніколи і не було.

Більше новин про події в світі читайте на Depo.Весь світ