Історія будівництва театру почалося в червні в 1897 році за проектом архітектора Зигмунта Горголевського - автора багатьох монументальних споруд Польщі та Німеччини.
Відкрився театр для глядача 4 жовтня 1900 прем'єрою лірико-драматичної опери «Янек» Владислава Желенського - про життя карпатських верховинців.
Театр називався Великий міський театр і працював до 1934 року. У 1934 році театр був закритий через фінансову скруту. У грудні 1939 року з входженням львівського воєводства до складу СРСР Великий міський театр було перейменовано на Львівський державний театр опери і балету з підпорядкуванням його Міністерству культури України. Реорганізовано оркестр, хор, балетна трупа, серед солістів опери з'явилися нові імена - випускники Київської, Харківської та Одеської консерваторій. Репертуар театру збагатився операми українських композиторів - «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка і «Запорожець за Дунаєм» Гулака-Артемовського.
У воєнні роки театр продовжував працювати, сезон 1941-42 років був відкритий оперою «Запорожець за Дунаєм», пізніше ставилися опери переважно італійських і німецьких композиторів.
У повоєнні роки репертуар театру збагатився операми і балетами українських композиторів - Миколи Лисенка, Михайла Вериківського, Бориса Лятошинського, Анатолія Кос-Анатольського, Мирослава Скорика, а також творами російських композиторів - Петра Чайковського, Миколи Римського-Корсакова та інших.
У сторіччя від дня народження Івана Франка (1956 г.) Театру було присвоєно його ім'я. У 1961 театр отримав статус академічного. У 1973 році на фасаді встановлено меморіальну таблицю, яка сповіщала про проведення в 1939 році в будівлі театру Народних Зборів Західної України.
В кінці 70-х років театр закрився на реставрацію. У ньому були укріплені фундаменти, переплановано підвальні приміщення. Здійснено реконструкцію сценічних механізмів, що дало змогу встановити на сцені 4 плунжери для спорудження декорацій на різних рівнях. У нішах фойє було встановлено погруддя Т. Шевченка, І. Франка, А. Міцкевича, О. Пушкіна, а в нішах дзеркального залу - М. Лисенко, С. Гулак-Артемовського, М. Глінки, П. Чайковського. Оновлений театр відкрився в 1984 році.
У травні 1999 р Театр став важливим об'єктом Шостої Зустрічі Президентів країн Центральної Європи Ульві: Болгарії, Румунії, Угорщини, Австрії, Словенії, Чехії, Німеччини, України та. Ця історична зустріч президентів сприяла другому оновленню театру.
У 2000 році театр святкував 100-річний ювілей. Було вирішено, що Указ про присвоєння театру імені Івана Франка «втратив силу» і присвоїти театру імені Соломії Крушельницької. 5 жовтня 2005 року Президент України Віктор Ющенко оголосив про присвоєння театру статусу Національного.
Відкрито як «Театр Скарбека» у Львові 28 березня 1842 року. На момент відкриття був третім за величиною театром Європи. Будівля театру займає цілий квартал, обмежений вулицею Лесі Українки, проспектом Свободи, площею Князя Ярослава Осмомисла та вулицею Театральною. Зведений в класичному стилі за проектом архітекторів Л. Піхля і І. Зальцмана.
У 1833 році австрійський граф Станіслав Скарбек розпочав будівництво нового театру для Львова власним коштом. В театральній будівлі планувалося розташувати готель на 300 номерів, магазини, кафе, приміщення для акторів. Під час будівництва у вологий грунт були вбиті 16 000 дубових паль. Тепер саме завдяки їм будівля театру є найдорожчим будинком у Львові.
28 березня 1842 комедією польського драматурга Александера Фредра було урочисто відкрито Новий міський театр. Це - одне з найбільших в Європі театральних будівель, поступалося (на момент відкриття) тільки спорудам міланського «Ла Скала» і придворного театру у Дрездені. Незабаром граф С. Скарбек отримав привілей на його утримання строком на 50 років.
У ньому було 1460 місць, 54 ложі, оркестрова яма вміщувала 40 музикантів. Його зал для глядачів мав форму підкови. Інтер'єри нового театру були виконані в кремовому кольорі з білими і срібними орнаментами і біло-блакитними драпіровками. Готель у театральному будинку так і не був відкритий.
У 1892 році закінчився термін Скарбківського привілеї, тому міська влада вирішила побудувати новий театр. Театральний будинок перестав використовуватися за призначенням, будучи далі власністю Скарбека. Скарбек заповів, щоб після його смерті будинок театру став власністю міста.
З 1900 до 1939 року в цьому будинку розміщувалася філармонія, а згодом кінотеатр, і тільки з 1944 року (і до сих пір) в цьому приміщенні працює трупа театру імені Марії Заньковецької. Вона була утворена як Український національний театр в 1917 році за наказом Михайла Грушевського, президента Центральноі Ради. Свого часу в трупу входили Марія Заньковецька і Панас Саксаганський, а під час війни театр був евакуйований в Тамбов, звідти - в Запоріжжі, а потім до Львова.
У вересні 1922 року по ініціативі театрального товариства на чолі з Борисом Романицький і Олександром Корольчук створений новий драматичний театр.12 січня 1923 театру присвоєно ім'я М. Заньковецької.
У 1940 році театр був обладнаний рухомий сценою. Інтер'єри фойє і зал для глядачів були в 1940-1942 рр. Оформлено декоративними рельєфами роботи скульпторів М. Онука і Я. Райхерт-Тот.
1971 На фасаді встановлено меморіальну табличку Лесі Українки, на розі з вулицею, названою її ім'ям. Скульптор Еммануїл Мисько, архітектор Мирон Вендзилович.
У січні 2002 року театр отримав статус Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.
Зараз театр має досить великий репертуар, який постійно оновлюється новими виставами, серед працівників театру є багато Народних і Заслужених артистів України.
Створено в 1988 році Володимир Кучинським та групою молодих акторів.
З часу свого заснування Театр імені Леся Курбаса переріс в один з найбільш відомих театральних колективів, як в Україні, так і за її межами. Вистави театру «Благодарний Еродій» за Григорієм Сковородою, "Між двох сил» за Володимиром Винниченком, «Апокриф» за Лесею Українкою, «Сни» та «Забави для Фауста» за Федором Достоєвським, «Хвала Еросу» і «Silenus Alcibiadis» заПлатоном, «Марко Проклятий або Східна легенда» за віршами Василя Стуса, «в очікуванні Годо» за С. Беккетомгідно репрезентували Україну та здобули високі нагороди на численних міжнародних театральних фестивалях.
Театр імені Леся Курбаса за короткий термін зміг стати одним з кращих в Україні, при тому, що час становлення колективу припав на складний період в українській історії.
Театр неодноразово бував з гастролями в Києві, Харкові, Сімферополі, Одесі, Севастополі, Керчі, Одесі, Чернігові, Миколаєві, Черкасах, Тернополі, Донецьку та інших містах України.
Театр став першим лауреатом премії Василя Стуса. У 2006 Театр нагороджений Національною премією ім. Т. Г. Шевченка, а в 2007 році присвоєно звання академічного.
Театр розташований в історичній будівлі, яка знаходиться в аварійному стані. Спочатку це був «Католицький дім», побудований 1911 році за храмом святої Анни за проектом архітекторів І. Кендзерського і А. Опольського. В між воєнний час тут деякий час функціонував Малий міський театр, де ставилися камерні штуки. Після війни тут працював театр музичної комедії. Але через кілька років Львів втратив свою оперету.
Львівський драматичний театр імені Лесі Українки заснований в 2008 році. Театр інтерпретує класичні твори очима сучасності і часто звертається до творів молодих драматургів.
За цей час театр став плідним платформою для молодих драматургів, акторів, сценографів, режисерів, композиторів і хореографів. Розвитку театру активно сприяють: художній керівник - заслужена артистка України Людмила Колосович.
Заснований в 1990 році групою молодих акторів з різних міст України режисером Ярославом Федоришиним. У репертуарі театру поєднуються традиції психологічного театру та сучасні мистецькі форми, українська і світова драматургія.
Першим місцем, де проводилися виступи театру, був кабінет головного лікаря Першої клінічної лікарні. 21 вересня 1990 театр отримав статус театру-студії. З1991 року вистави відбувалися в Палаці культури залізничників. У тому ж році театр переїхав в будівлю, де він виступає і зараз - пасаж Грюнера, де за радянських часів перебував кінотеатр «Піонер».
1992 році в базі театру був заснований Міжнародний театральний фестиваль «Золотий лев». У 1993 році Львівська обласна рада надала театру статус державного. З 11 березня 2010 театр має статус академічного.
На базі театру проходить навчання акторства факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка.
Будівля, в якому він міститься, було зведено в 1913-1919 роках як палата ремісників - в її стилістиці відбилися риси ренесансного зодчества країн Центральної Європи (аркада на рівні першого поверху, аттик з волютами). Автор проекту - польський архітектор Ян Протшке, скульптури коваля і муляра на фасаді приписуються Яну Щепковський, дрібне пластичне оздоблення ймовірно зроблено Михайлом Маковича.
Свою роботу Львівський театр ляльок почав 15 квітня 1946 року прем'єрним показом вистави за народною казкою «Івасик-Телесик».
Діючий репертуар театру представлений як постановками для дітей, так і для дорослих. Загалом театром протягом творчого життя здійснено постановки понад 200 вистав.
Серед дитячих постановок питому вагу займають уявлення за народними і літературними, як українськими, так і світовими, казками: «Коза-дереза», «Пан Коцький», «Фарбований лис» (за І. Франко), «Снігова королева» (Г. -К. Андерсен), "Рікі-Тікі-таві» (Р. Кіплінг) і ін.
Вистави Львівського обласного театру ляльок для дорослих - «Ніч перед Різдвом» Гоголя, «Мадемуазель Нітуш» Г. Мельяка і А. Мілль, «Ловіть мить успіху» К. Рижова і деякі інші.
Театр активно гастролює, бере участь в регіональних, всеукраїнських та міжнародних заходах і фестивалях, як в Україні, так і за кордоном.
Перший український театр для дітей та юнацтва заснований на підставі наказу ТЕО Наркомпросу в березні 1920 року в Харкові як «Театр казки» (офіційне відкриття - 21 березень 1921).
Так було покладено початок новому виду театрального мистецтва, який не має аналогів у світовій практиці - театр для наймолодших глядачів.
У 1930-х роках театр починає називатися Харківським театром юного глядача, а в 1938 році театру присвоєно ім'я М. Горького (у 1990 році за рішенням колективу театр отримав свою нинішню назву).
Після роки Другої світової війни, колектив у співпраці з трупою Київського театру юного глядача провів на Кузбасі, Казахстані, Узбекистані, в 1944 році театр переводять до Львова у приміщення колишнього єврейського театру.
У 1990 році від театру від'єдналася група акторів на чолі з Я. Федоришиним, організувавшись в відомий нині театр «Воскресіння».
м Львів, пл. Данила Галицького, д. 1.
Театр-студія естрадних мініатюр «І люди, і ляльки» був створений у вересні 1990 року за ідеєю Олега Новохацького. Створюючи цей оригінальний колектив, Олег Новохацький прагнув розширити рамки лялькового жанру, створити вистави, які б зацікавили і дітей, і дорослих.
У своїх спектаклях театр використовує нові засоби виразності, коли лялька живе в тривимірному просторі, як і драматичний актор здійснюється контакт із глядачем на кількох рівнях спілкування: від актора, від образу, від ляльки.
Театр працює для широкого кола глядачів. Пошук і створення оригінальної п'єси стало принциповим положенням репертуарної політики.
У ніч на 27 січня 2006 у театрі сталася пожежа. Вогнем було знищено костюми, обладнання, сцена, ляльки, декорації, пошкоджені крісла глядачів, меблі та підлога. Всього збитків завдано на 79000 гривень. Причиною пожежі стало порушення правил монтажу електромережі.
У грудні 2007 року відбулося відкриття муніципального театру «І люди, і ляльки» після пожежі. У театрі повністю відновили сцену, зал для глядачів, гримерки і підвал. Також закупили спеціальну техніку, освітлення і нові крісла, придатні для дітей, що пересуваються на інвалідних візках.
м Львів вул. А. Фредра, д. 6
Громадська організація молодіжний аматорський театр «Намір» був створений 25 вересня 2006 і до сих пір діє у Львові. Дебютував театр 14 квітня 2006 з постановкою «І безсмертні помирають ...», присвячена біографії та творчості легендарного Фреді Меркьюрі. Після вже в 2007 році актори-аматори представили другу постановку «Боже-Вільна!», Що стосувалася теми божевільного світу для божевільних людей.
Майже всі свої постановки "Намір" робить за сценаріями режисера, Ірини Задорожної. Погляд на театр в цілому "Намір" висловлює досить неординарно, залучаючи до своїх показів все нову і нову публіку.
Театр працює і виступає в місті Львів, Україна.
«Намір» брав участь у багатьох конкурсах і фестивалях, зокрема «Драбина» (р .. Львів), «Південні Маски» (р .. Миколаїв), "Театральний бум" (р .. Одеса) та інші. Має численні нагороди.
Перший спектакль «Він сильний Бог» (сценарій і режисура Жанни Горай, музика і звукове оформлення Олега Когута, художнє оформлення Любомира Мартнінюка) відбувся у Львові 15 березня2001 року. Ця дата і вважається датою народження театру. З тих пір театр «Еммануїл» дає в середньому 100 благодійних вистав на рік. Метою театру є поширення загальноприйнятих християнських Істин. Львівський християнський театр «Еммануїл» є зареєстрованою, як міська громадська благодійна організація, діє по позаконфесійним принципам.
До акторського складу Львівського християнського театру «Еммануїл» входить близько 50 волонтерів-людей різного віку і занять: актори-дошкільнята, є і люди пенсійного віку. Репетиції та поїздки здійснюються у вільний від основних занять час. Нерідко члени колективу самостійно фінансують власні проекти.
На третьому році свого існування театр «Еммануїл» стали називати «військовим театром». Акторам-волонтерам нерідко довелося ночувати в армійських казармах і є солдатську кашу.
За рекомендацією Львівського обласного Управління пенітенціарної служби, «Еммануїл» почав працювати в кримінальних закладах Польщі, де наші вистави йдуть на польською мовою. Станом на початок 2015 театр неодноразово відвідав понад 15 кримінальних закладів в Республіці Польща. Укладено угоди про співробітництво з інспекцію тюремної служби в Варшаві, Жешуві, Любліні.
Будівля цирку побудовано в 1969 році за проектом архітекторів Адольфа Бахматова та Михайла Канівського. Він купольний циліндричного будови з двоповерховими приміщеннями рекреації і вбиралень розташованих по піріметру. Активно виділена одноповерхова вхідна частина, де розташовані вестибюль і тамбур. У тильній стороні примикають службові приміщення, господарська зона та готель.
Зараз в цирку виступає гастрольний колектив під керівництвом Тетяни Шакуров та Ігоря Петровца. Програма орієнтована на роботу з тваринами. При цирку діє дитяча студія. Стадіон здається в оренду під різні заходи, такі як концерти або поєдинки боксерів.
В ніч з 22 на 23 березня 2011 року в приміщенні цирку виникла пожежа. Ніхто не постраждав. Після ремонту цирк відновив свою роботу.
м Львів, вул Городоцька, 83