Темпи зростання падіння
У 2014 р українську владу виконали відразу дві декларовані надзавдання - підписали угоду про асоціацію з ЄС і відновили співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Але жодна з них так і не принесла економічних покращень.
За підсумками року очікується падіння ВВП на 6,5%. Промислове виробництво скоротиться більш ніж на 10%. Інфляція в країні складе 19%, а реально і того більше. Національна валюта за рік девальвувала вдвічі, і це не межа.
Політики можуть скільки завгодно виправдовуватися, що економічний хаос був інспірований ззовні, а допомога Євросоюзу і МВФ якраз і стали вирішальним фактором, що дозволив уникнути дефолту і економічного краху.
Однак український істеблішмент був заздалегідь поінформований про подібний розвиток подій і свідомо повів країну на злам системи відносин, що збереглася після розвалу СРСР, вважаючи їх атавізмом і історичним непорозумінням.
Втрати більше преференцій
Не дивно, що при такому розвитку подій найбільше постраждала економічна кооперація на пострадянському просторі. Експорт українських товарів в РФ в році, що минає впав майже на 30%, в Казахстан - більш ніж наполовину, в Білорусію - приблизно на 15%.
Товарно-грошові відносини з більшістю європейських країн, в тому числі зі вступили в ЄС найближчими сусідами України, такими як Польща, Румунія, Литва та Латвія, навпаки, пожвавилися.
Але поки економічна частина угоди про асоціацію з ЄС, підписаного 27 червня 2014 року і діє в автономному режимі (українська продукція отримала доступ на ринки ЄС, а європейська на український - ні), не змогла компенсувати втрати від торгівлі з країнами Митного союзу.
Тільки за січень-жовтень, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року, експортери недорахувалися близько $ 4,5 млрд. Загальний обсяг експорту скоротився до $ 46 млрд. За підсумками року очікувані втрати - близько $ 6 млрд., Що значно перевершує обсяг даних європейцями преференцій, які самі ж українські чиновники оцінили менш ніж в $ 500 млн.
Зміна економічного вектора більше інших торкнулася високотехнологічні галузі, такі як енергетичне і транспортне машинобудування (падіння експорту відповідно на 12% і більш ніж наполовину), а також хімічне виробництво (-25%) і металургію (-10%).
В останніх двох випадках вирішальними факторами були військові дії в східних регіонах, де сконцентрована значна частина металургійних і хімкомбінатів.
Ситуація з промисловим виробництвом була б ще більш гнітючою, якби власники підприємств не мали вільних потужностей і не перемістили активність в мирні регіони південного сходу - Дніпропетровську і Запорізьку області.
Так, за даними Фонду національного розвитку та інновацій, в нинішньому році тільки комбінат «Запоріжсталь» дав до держбюджету близько 15% всіх валютних надходжень.
Гарною підмогою для економіки став і високий урожай зернових і олійних культур, що дозволило компенсувати втрати сільгоспугідь в Криму, Донецькій і Луганській областях. Експорт продуктів рослинного походження збільшився на 6%, а жирів і масел - на 13%.
Якихось кардинальних покращень в основних експортних галузях в 2015 р очікувати не доводиться. Угода з ЄС принесе реальні плоди не раніше, ніж через 3-5 років. І це за найоптимістичнішими прогнозами. Саме стільки часу необхідно, щоб сертифікувати продукцію за європейськими стандартами. До того ж одного бажання тут недостатньо. Потрібні ще й гроші.
Навряд чи варто всерйоз обговорювати поки і прожекти політиків нової генерації на кшталт перетворити Україну в IT-заповідник Європи або ще одного «тигра» світового автопрому. Для цього просто немає необхідних умов.
Тому головними валютними «заробітчанами» в 2015-му залишаться металурги, які в нинішньому році змогли скористатися девальвацією гривні і скоротити собівартість продукції так, щоб зберегти за собою основні зарубіжні ринки.
За даними держпідприємства «Укрпромзовнішекспертиза», в 2014 р підприємства галузі поліпшили показники рентабельності з -2% до + 6%, і далі будуть мати зазор, щоб успішно конкурувати на зовнішньому ринку. У 2014-му металурги дали Україні близько 40% валютних надходжень. Хоча і опустилися в рейтингу найбільших світових виробників сталі з 10-го місця, яке займали в останні роки, - на 12-е, пропустивши вперед Туреччину і Бразилію.
Є і непогані види на урожай. Хоча аграрії нарікають на підвищення витрат на пальне та засоби захисту рослин, минулої осені їм вдалося збільшити на 2% площа посіву озимих в порівнянні з минулим роком. Погодні умови також сприяють оптимізму. Якщо все буде добре, в 2015 р АПК принесе країні більше чверті валютних надходжень.
А ось виробництво машинобудівної продукції - близько 17% експорту в грошовому вираженні - буде скорочуватися. Постачання високотехнологічної продукції в Росію, основного споживача цих товарів українського виробництва, перешкоджає підтримка РФ бунтівних українських регіонів.
У квітні, після початку війни на сході, Держслужба експортного контролю заборонила українським підприємствам поставки озброєнь, а в червні і продукції подвійного призначення.
Російська ж влада протягом останніх років серйозно займалися імпортозаміщенням української продукції трубної промисловості і вагонобудування, заохочуючи власний бізнес інвестувати в підприємства даного профілю. Тому тепер на багатьох наших трубних і вагонобудівних заводах ситуація справді плачевна.
До найбільш затребуваною росіянами продукції, традиційно також відносяться авіаційні і суднові двигуни, газоперекачувальні установки, турбіни для електростанцій і трансформатори, комплектуючі для повітряних і морських суден, вироби космічного призначення і т. Д. Втрати від згортання співпраці тільки в суто військовій сфері оцінюються в $ 300 млн.
Беремо міністрів з їх інвестфондами
Скорочення надходжень від експорту в 2014 р помітно звузило можливість маневру для уряду України. В останні роки Україна звикла жити в борг, продаючи за кордон менше продукції, ніж імпортуючи. За підсумками 2013 р чистий імпорт (перевищення витрат над доходами) склав $ 16,5 млрд. При експорті товарів та послуг в $ 85 млрд. Ми імпортували їх на $ 101 млрд. За останні 5 років держборг загальний державний і гарантований борг країни збільшився майже вдвічі і на 31 жовтня впритул наблизився до $ 73 млрд. У міжнародній економічній практиці тривожним дзвіночком для економіки будь-якої країни є співвідношення держборгу до ВВП 60%. У 2014 р Україна цю планку вже подолала. За даними міжнародного рейтингового агентства Standard & Poor's, до кінця року цей показник для України складе більше 64%, а в 2015-му - близько 80%. До 2017-го боргове навантаження зменшиться, але незначно - до 78% ВВП.
Це і спонукало тиждень тому S & P знизити кредитний рейтинг України в іноземній валюті з рівня «ССС» до «ССС-» з негативним прогнозом. Це означає, що країна незабаром оголосить дефолт, оскільки шансів на виправлення поточної ситуації у неї практично не залишилося.
Це було ясно ще на початку року, коли після перемоги євромайдан сформувалося нове «уряд народної довіри». Однак прем'єр-міністр Арсеній Яценюк сам зіпсував картинку, назвавши його урядом «політичних камікадзе». Причиною тому був в тому числі непомірно високий рівень держборгу.
Коли в грудні прем'єр знову коментував цю тему, він заявив, що за цей рік уряду вдалося утримати суму зовнішньої заборгованості перед іноземними кредиторами незмінною. За його словами, зовнішні борги за п. Р не виросли ні на долар.
Однак офіційні дані Мінфіну дають дещо іншу статистику. На 28 лютого загальний державний і гарантований борг країни дорівнював $ 68,4 млрд., А до 31 жовтня, як уже говорилося, досяг майже $ 73 млрд. У гривневому еквіваленті різниця ще більш разюча - 683 млрд. Грн. проти 945 млрд. грн.
Це пояснюється тим, що більше половини держборгу номіновано в іноземній валюті, відповідно при девальвації гривні сума боргу автоматично зростає.
Але якщо взяти дані валового зовнішнього боргу, який включає всі види заборгованості резидентів нерезидентам, з'ясується, що пан Яценюк недалекий від істини.
Весь рік, що минає Україна справно віддавала борги іноземцям, тоді як громадяни країни стали помітно бідніше і вже не можуть дозволити собі багатьох маленьких радостей, таких як подорожчали імпортні продукти харчування або відпустку за кордоном. Не кажучи вже про більш серйозні покупки.
Роздача боргів приватним сектором відбувалася на тлі зростання заборгованості державного. Т. е. Борги великого бізнесу перерозподілялися по кишенях простих українців.
За підсумками III кварталу (останні опубліковані статдані) зовнішній борг держсектора, в тому числі НБУ, збільшився більш ніж на $ 3 млрд. - до $ 34,8 млрд.
Зате комерційні банки та приватні підприємства зменшили заборгованість в цілому на $ 8 млрд. - до $ 96 млрд. Ще $ 1,2 млрд. Інвестори-нерезиденти офіційно вивели зі своїх українських підприємств. Так що загальний валовий зовнішній борг скоротився на $ 6 млрд. - до $ 136 млрд.
Скорочення зовнішнього боргу відбулося вперше за останнє десятиліття. Раніше цей показник щорічно зростав на $ 7-15 млрд., А в 2008-2009 рр. - більш ніж на $ 20 млрд.
І все ж, зрадівши скорочення боргу перед нерезидентами, прем'єр-камікадзе явно покривив душею. Дана ситуація пояснюється не стільки досягненнями уряду на ниві економії, скільки відтоком капіталу з країни і все меншою доступністю нових валютних позик на міжнародному фінансовому ринку.
У 2014 р облігації внутрішньої держпозики розміщувалися на внутрішньому ринку в середньому під 15% річних, а на зовнішньому - НЕ котирувалися зовсім. За винятком цінних паперів на $ 1 млрд., Випущених під гарантії США. А це є справжнісінькою спонсорською допомогою.
Якщо в році, що минає Україна позичила за кордоном $ 9 млрд., А віддала - $ 14 млрд., То в 2015-му, за даними Standard & Poor's, змушена буде виплатити зовнішнім кредиторам $ 11 млрд. Але зробити це за нинішньої економічної ситуації буде дуже складно.
Ось і виходить, що один з головних мотивів залучення до Кабміну іноземців - це не реформування економіки, а очікування, що під них дадуть гроші приватні міжнародні інвестори і інвестфонди.
Підстави для цього - особистий досвід двох з трьох міністрів-варягів. Міністр фінансів Наталія Яресько - засновник американського фонду Horizon Capital, який привернув в економіку України близько $ 500 млн.
Фонд володів або досі володіє частками в таких відомих компаніях, як «Агро-Союз», «Інкерман», «Вітмарк-Україна», «Швидко», «Біофарм!», Platinum Bank та ін.
Міністр економіки Айварас Абромавичус - співвласник і керуючий шведського фонду East Capital, що володіє в Східній Європі активами на $ 8 млрд.
В Україні цей фонд працює з 2002 року і добре відомий як власник контрольного пакету акцій найбільшого виробника кетчупів «Чумак», також вкладав гроші в акції банків "Південний", "Надра", Platinum Bank і великих об'єктів торговельної нерухомості.
Таким чином, досягнення іноземців в Кабміні будуть вимірюватися обсягом залучених інвестицій. Але шансів на успішне виконання цієї місії у Айварас Абромавичус і Яресько - небагато.
Відтік капіталу з України продовжиться і в новому році, а жителі країни будуть оплачувати його погіршенням умов і рівня життя.
Що нам готує бюджет
Підписавши 30 квітня угоду з МВФ про дворічну кредитну лінію stand-by на $ 17 млрд., Сторони вважали, що цих коштів буде достатньо для відновлення макроекономічної стабільності та відновлення економічного зростання. Однак це виявилося не так. І вже зараз і в фонді, і в уряді України говорять про необхідність чи не дворазового збільшення кредитної лінії - ще на $ 15 млрд.
З огляду на, що в 2014-му графік надання коштів неодноразово переглядався і замість чотирьох запланованих траншів Україна змогла освоїти лише два на суму $ 4,6 млрд., Швидше за все, мінімум на рік може бути переглянута і тривалість виділення нової кредитної лінії.
Але перш ніж це станеться, країна повинна виконати ряд умов, про які давно відомо. Ще в лютому інформація про них просочилася в пресу за допомогою Wikileaks. Найбільш же повно вони були викладені в дорученні прем'єр-міністра членам уряду №112 від 4 грудня 2014.
Документ на 120 аркушах містить перелік законодавчих актів, які необхідно прийняти, щоб втиснути дефіцит держбюджету до прийнятного для МВФ.
Тут і платна освіта в 10-11 класах, і відмова від законодавчої норми фінансування охорони здоров'я в обсязі 10% ВВП. Все одно вона не виконується, а значить, можна скасувати формально безкоштовну медицину.
Держзамовлення на підготовку фахівців у вищих навчальних закладах скоротять і введуть бюджетникам обов'язкову післядипломну відпрацювання.
У сфері соцзахисту передбачається збільшити пенсійний вік. Але як стверджує міністр Павло Розенко, в 2015 р цього робити не будуть. Хоча Мінсоцполітики підготує новий проект пенсійної реформи.
Виплати працюючим пенсіонерам обмежать до 90% пенсій, а військовим і депутатам скоротять рівень пенсійного забезпечення до 60-70% зарплати. Всім пенсіонерам перестануть індексувати виплати до стабілізації економіки. Пільги на проїзд в громадському транспорті монетизують.
Допомоги на новонароджених будуть покладені тільки тим матерям, доходи яких не дотягують до прожиткового мінімуму і т. Д. Чи будуть переглянуті також пільги працівникам судів і прокуратури.
Перший варіант проекту держбюджету був доступний мас-медіа вже в середині грудня, але за наступний тиждень він неодноразово змінювався і на момент здачі номера до друку не був прийнятий ВР. Представники парламентської коаліції відмовилися ставити його на голосування, оскільки в ньому була відсутня стаття витрат для Антикорупційного бюро.
Попередньо можна говорити про те, що в 2015 р номінальний ВВП складе 1,72 трлн. грн. в порівнянні з нинішніми 1,5 трлн., а реальний ВВП скоротиться на 4,5% замість 6,5% за підсумками 2014 го.
Дефіцит бюджету складе менше 4% ВВП. Уряд хоче пригальмувати інфляцію до 13,4% замість нинішніх 19%.
Показники Держбюджету-2015 розраховувалися виходячи з середньорічного курсу долара США в 17 грн. За рахунок цього номінальні доходи збільшаться на 15%, а витрати на 10%. Забезпечити їх надходження в належному обсязі влада хоче за рахунок поголовного декларування податків на доходи фізосіб, чому ця стаття доходів може зрости більш ніж удвічі, і 30% -ного податку на перевищення покупок над доходами. Обидві ці заходи передбачають широкий контроль фіскальної служби над мільйонами українців.
Приблизно наполовину в 2015 р виростуть акцизи на імпортні товари і рента за використання надр для видобутку нафти і газу. А надходження від акцизного збору за товари, вироблені в Україні, хочуть збільшити на 12%.
З неподаткових надходжень влади найбільше розраховують на прибуток від доходів НБУ і здачі в оренду держмайна.
Витрати ж по частині багатьох відомств в наступному році планують скоротити, деяких - має велике значення. Більше за інших в засобах будуть обмежені Міненерговугілля, Мінагрополітики, Мінрегіонрозвитку і Державне космічне агентство.
У той же час в новому бюджеті влада запланувала збільшення фінансування Міноборони, МВС, Національної гвардії, Головного управління розвідки, Служби зовнішньої розвідки та Держспецзв'язку. В умовах неоголошеної війни і методичного скорочення соціальних гарантій саме ці служби повинні стати опорою нової влади.
foto.ua
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...