Т.в.о. Губернатора Олександр Карлін вручить крайові нагороди бійцям військової частини в Алейский за участь в ліквідації наслідків повені
19 серпня 2014 р 9:23
З 30 травня по 14 червня 2014 року особовий склад військової частини 41659 35-ї окремої мотострілкової бригади брав участь в ліквідації наслідків стихійного лиха, повені в Алтайському краї. Всього в протипаводкових заходах взяли участь близько 1000 осіб, з них більше 50 офіцерів. Особовий склад брав участь в наведенні поромної-мостових переправ, наданні допомоги потерпілому від паводку місцевому населенню, ліквідації наслідків повені. Роботи проводилися в Чаришське, Краснощековский, Петропавлівському районах, містах Барнаулі, Бійську, в Республіці Алтай.
Відбудеться показовий виступ розвідувальної роти бригади на плацу військової частини. Т.в.о. Губернатора вручить військовослужбовцям, які брали участь в ліквідації повені та його наслідків, крайові нагороди. Олександр Карлін також ознайомиться з умовами життя і побуту військовослужбовців, відвідає казарми танкового батальйону.
Загальна чисельність особового складу бригади - близько 5000 чоловік, з них більше 300 офіцерів.
Довідка: 1 апреля 1942 року по наказу Верховного головнокомандувача в Москві почав формуватися 4 танковий корпус. 26 квітня 1942 року корпус передислокувався в район міста Старий Оскол Білгородської області.
Першим командиром корпусу був призначений Герой Радянського Союзу, генерал-лейтенант танкових військ Мишулин Василь Харламович. Протягом травня і першій половині червня корпус перебував у резерві Брянського фронту.
З 24 по 30 червня корпус вступив в запеклі бої з танковими частинами німців в районах Червона Поляна та с. Горщик. Далі бойовий шлях корпусу пройшов через міста Старий Оскол, Сталінград, Курськ, Київ, Кишинів, Ясси, Плоєшті, Будапешт, Відень, Брно, Прагу, Лубей, Тунляо, Мугден, Порт-Артур. Корпус брав участь в найважливіших наступальних операціях, таких як Корсунь-Шевченківська, Яссо-Кишинівська.
За мужність і відвагу, проявлені воїнами корпусу в битві на Волзі, наказом народного комісара оборони від 8 лютого 1943 года 4 танковому корпусу присвоєно почесне звання «5-й Гвардійський» і почесне найменування «Сталінградський».
У боях під Курськом гвардійці стояли на смерть. За період оборонних боїв з 6 по 25 липня корпус завдав ворогові величезних втрат, захопивши і знищивши: танків 122 (29 «тигрів»), самохідних знарядь 41, мінометів 133, літаків 16, знищив більше 3000 гітлерівців. До кінця вересня 1943 року, переправившись на правий берег Дніпра, корпус зосередився на Лютізькому плацдармі на північ від Києва. З 3 листопада вів бої в околицях Києва і в ніч з 5 на 6 листопада увірвався в місто і опанував його центром. За особливі відмінності в боях за визволення міста Києва, мужність і героїзм воїнів 5 гвардійському Сталінградському танковому корпусу присвоєно найменування «Київський», і наказом Верховного головнокомандувача від 06. 11.1943 року корпус став іменуватися: 5-й гвардійський Сталінградський-Київський танковий корпус. У січні 1944 року в боях з німецькими загарбниками, при оволодінні містами Римнікул, Серат і Фокшани, проявлені при цьому доблесть і мужність Указом Президії Верховної Ради СРСР від 15 вересня 1944 року п'ятий Гвардійський танковий Сталінградської-Київський корпус нагороджений орденом Суворова 2-го ступеня.
На початку вересня корпус вийшов до угорського кордону. При оволодінні містами Секешфекервал, Мор, Зерез і проявлені при цьому доблесть і мужність Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 квітня 1945 року корпус нагороджений орденом Червоного Прапора. За зразкове виконання завдань командування в боях з німецькими загарбниками при оволодінні міста Відень 5-й гвардійський танковий Сталінградської-Київський червонопрапорний ордена Суворова корпус Указом Президії Верховної Ради СРСР від 6 жовтня 1944 нагороджений орденом Кутузова 2-го ступеня. Після Віденської операції корпус вів бої в районі Брно, далі в північному напрямку на Прагу (Чехословаччина). В результаті успішного наступу корпус 8 травня 1945 року в 13 годин опанував центром міста Прага.
1 червня 1945 р частині корпусу були перекинуті в Забайкаллі і брали участь у війні з Японією. 11 серпня 1945 р корпус вступив в м Порт-Артур. В ході операції корпусом взято в полон 102 тисячі японських солдатів і офіцерів. За самовідданість і рішучість Указом Президії Верховної ради СРСР від 20 вересня 1945 року 5-й гв. танковий корпус був нагороджений орденом Леніна.
За роки Великої Вітчизняної війни 52 воїна з'єднання удостоєні високого звання «Герой Радянського Союзу». 15 554 бойових ордени і медалі прикрасили груди гвардійців. 26 раз за перемоги корпус удостоєний Подяки Верховного головнокомандувача. Старший лейтенант Лебедєв, старшина Шелуденко навічно зараховані до списків частин з'єднання.
У 1946 р корпус був перейменований в танкову дивізію. У квітні 1957 року 5-а гвардійська танкова дивізія переформувалася в 122 мотострілкової дивізії.
У 1964 р дивізії присвоєно почесне найменування «Волгоградська». 1964 г. - дивізія нагороджена пам'ятною медаллю. 1975 г. - 382 гв. МСП - за успіхи в бойовій підготовці особового складу частини оголошено подяку головнокомандуючого Сухопутними військами генерала армії Павловського. 1976 г. - 382 гв. МСП нагороджений вимпелом МО СРСР за мужність і військову доблесть. 1977 г. - 382 гв. МСП нагороджений Перехідним прапором Військової ради ордена Леніна Забайкальського військового округу. 1978 г. - 382 гв. МСП присвоєно почесне найменування «Полк імені 60-річчя ВЛКСМ». У 1968 р дивізія була передислокована в Забайкальський військовий округ на станцію Даурия.
З лютого 2001 р частині з'єднання дислокуються в м Алейский Алтайського краю.