Беньяна

[Баньян; англ. Bunyan] Джон (11.1628, Елстоу, графство Бедфордшир - 31.08.1688, Сноу-Хілл), св. Англіканської Церкви (пам. 30 серпня.), Англ. письменник, пуританський теолог, містик. Навчався в сільській школі, під час громадянської війни служив в армії Парламенту (1644-1646). Повернувшись в Елстоу, Б. одружився (1648), працював лудильником. Під впливом книг А. Дента «Шлях простої людини на небо» (Dent A. The Plain Man's Path-Way to Неаven. L., 1601) і єп. Бангорского Л. Бейлі «Практика благочестя» (Beyley L. The Practice of Piety. L., 1638) Б. пережив реліг. звернення: він вирішив, що вся його попереднє життя було наповнене гріхом, відмовився від всіх розваг, до яких відніс і свою роботу дзвонарем місцевої церкви, і став вести життя суворого пуританина. Пізніше Б. згадував, що ці зовнішні зміни не привели до справжнього внутрішнього переродження. Протягом дек. наступних років він переживав важку духовну кризу: чув голоси бісів, мав богохульні помисли; коли відкривав Біблію, йому здавалося, що все в ній говорить про його буд. засудженні. У своїх духовних шуканнях Б. зблизився з сектами рантеров і квакерів, познайомився з їх літературою. У 1653 р він став членом индепендентской громади в Бедфорді. Там він отримав посаду диякона (1655) і почав проповідувати, в результаті чого опинився в стані конфлікту з керівництвом держ. англіканської Церкви , До-рої забороняло проповідницьку діяльність тим, хто не отримав духовного сану. До цього часу Б. не тільки встиг відійти від спілкування з радикальними сектами, а й вів з ними полеміку; його перші книги «Деякі відкрилися євангельські істини» (Some Gospel-Truths Opened. L., 1659) і «Доказ деяких євангельських істин» (A Vindication of Some Gospel-Truths. L., 1657) були спрямовані проти квакерів. Ще через дек. років Б. написав свій найважливіший богословський працю «Розкриття вчення про Закон і Благодать» (The Doctrine of the Law and Grace Unfolded. L., 1659). У 1656 р померла дружина Б., залишивши 4 дітей; в 1659 році він одружився вдруге. [Баньян; англ

Джон Беньян


Джон Беньян

Після реставрації монархії (1660) в Англії вступили в силу суворі закони проти проповідників, які не мають дозволу держ. Церкви на свою діяльність. Б., який відмовився залишити проповідь, був заарештований (нояб. 1660) і відправлений в Бедфордська в'язницю, в якій (з невеликою перервою в 1666) провів 12 років. Формально перебуваючи в ув'язненні, він користувався відносною свободою і міг відвідувати сім'ю. У ці роки Б. написав 9 книг, в т. Ч. Свою духовну автобіографію «Изобильная благодать, що виливається на головного грішника» (The Grace Abounding to the Chief of Sinners. L., тисяча шістсот шістьдесят шість), і почав працювати над кн. «Подорож пілігрима» (The Pilgrim's Progress. L., 1678). Серед ін. творів, написаних в ці роки, - невелика поема «Тюремні роздуми» (Prison Meditations. L., тисяча шістсот шістьдесят п'ять), керівництва до духовного життя «Буду молитися духом» (I Will Pray with the Spirit. L., 16632) і «Християнське поведінка »(Christian Behaviour. L., тисячі шістсот сімдесят два), 2 книги віршів -« Одне тільки потрібно »(One Thing is Needful. L., 1680) і« Гевал і Гаризим »(Ebal and Gerizzim. L., 1680), з роздумами про смерть, Страшний Суд, рай і пекло), і кн. «Святий Град» (The Holy City. L., тисячі шістсот шістьдесят шість), що оповідає про прийдешні часи, коли на землі буде встановлена ​​справжня Церква і християн не переслідуватимуть за віру. У 1672 р Б. отримав свободу і повернувся в свою церкву в Бедфорді, де він на той час був обраний пастором. Згідно виданої кор. Карлом II «Відпусти», він офіційно отримав від гос-ва дозвіл проповідувати, об'їздив значну частину Англії, збираючи натовпи слухачів і часто проповідуючи під відкритим небом. Його духовний авторитет в народі набагато перевершував авторитет місцевого єпископату держ. Церкви, так що прості люди називали Б. «єпископом». У березні 1675 року він знову опинився у в'язниці, де провів 6 місяців. Під час другого ув'язнення Б. закінчив кн. «Подорож пілігрима». Після звільнення написав ще ряд літ. творів, зокрема алегорична розповідь «Життя і смерть містера Бедмана» (The Life and Death of Mr. Badman. L., 1680), що оповідає про порочне, лицемірному і безчесному (втім, не надто щасливого) діло, прожив життя безбожника і померлого без покаяння, повість «Священна війна» (The Holy War. L., 1680) про звільнення міста Душі, захопленої Дьяволосом, а також другу частину кн. «Подорож пілігрима». В останні роки життя Б. був оточений літ. славою і народним шануванням. У серпні. 1688 року він відправився в Лондон, по шляху в столицю потрапив під проливний дощ, захворів і через дек. днів помер в будинку одного зі своїх друзів.

Не маючи богословської освіти, Б. блискуче знав англ. Біблію і, крім того, багато почерпнув, читаючи «Коментар на Послання до Галатів» М. Лютера в англ. перекладі 1575 р Незважаючи на приналежність до индепендентской громаді, що розділяла мн. доктринальні положення баптистів , Реліг. погляди Б. були чужі сектантської вузькості суч. йому диссентеров. Визнаючи Хрещення в дитинстві, він з розумінням ставився до ін. Думок з цього питання. Залишаючись кальвіністом в проповіді і богослов'ї, в художніх творах Б. далеко відходив від концепцій приречення і обрання, прийнятих кальвінізмом. Його власний досвід свідчив проти уявлення про порятунок як про якийсь подію, після к-якого будь-яка духовна боротьба припиняється. Постійно критикуючи Церква Англії, Б. завжди відчував тісний зв'язок з нею: у відповідь на звинувачення в незаконному проповідництво він часто говорив, що лише виконує за єпископів їх обов'язки. Участь у громадянській війні, доурую пуритани вважали битвою за віру, довелося, на думку Б., на той час, коли він був поневолений гріхом, і було тому позбавлене для нього героїчного ореолу (хоча знання військової справи помітно у мн. Книгах Б .).

Найбільшу славу Б. принесла його діяльність в якості письменника. Його художні твори (всього бл. 60) відрізняються глибокою релігійністю, проте вони засновані не на умоглядних теологічних побудовах, а на драматичному життєвому досвіді автора; мн. книги Б. автобіографічні. Найвідоміше художній твір Б.- алегорична повість «Подорож пілігрима». Ця книга, що відрізняється надзвичайною жвавістю розповіді, вводить читача в світ героїв, які представляють усі верстви суч. Б. англ. суспільства з їх вадами і чеснотами. Головний герой книги - Християнин, в руках його - Євангеліє, за спиною - тягар гріхів. Християнин дізнається, що місту Руйнування, в к-ром він живе з сім'єю, загрожує загибель. Він біжить, зустрічає по дорозі Євангеліста, від к-якого дізнається, де знайти порятунок. По дорозі Християнин зустрічається з різними персонажами, долає безліч перешкод і нарешті добирається до Небесного Граду. 2-я частина книги містить розповідь про подорож в Небесний Град дружини (християн) і дітей Християнина. «Подорож пілігрима» ще за життя автора витримало 10 видань, в подальшому перевидавався сотні разів (з недо-римі переробками і в католич. Країнах). У наст. час повість перекладена більш ніж на 100 мов, в т. ч. і на рус., а також екранізована. Алегоричним чином «Ярмарку марнославства» скористався в однойменному романі У. Теккерей, вступна частина книги послужила основою для вірша А. С. Пушкіна «Мандрівник» (1835), сюжету «Подорожі пілігрима» наслідували і ін. Письменники.

Соч .: Цікаве і визначне подорож християнина. М., 1782; Буньян, Іоанн. Соч .: В 4 т. М., 1819; The entire works. L., 1859-1860. 4 vol .; The Whole Works / Ed. G. Offor. L., 1862. 3 vol .; Подорож пілігрима. СПб., 1878, 19032, 19103. М., 1991р; The works. Edinb., 1991r. 3 vol .; Молитва. СПб., 1998; Шлях паломника / Пер. Т. Попової. М., 2001. Літ .: Froude J. A. Bunyan. L., 1880; Brown J. John Bunyan: His Life, Times and Work. L., 1885, 18862; idem. John Bunyan: A story of his life. L., 1964; Venables E. The Life of J. Bunyan. L., 1888; Harrison F. M. John Bunyan: A Story of His Life. L., 1928; idem. J. Bunyan: A Study in Personality. L., 1928; Lindsay J. John Bunyan: Maker of myths. L., 1937; Історія англійської літератури. М .; Л., 1945. Т. 1. Вип. 2. С. 201-212; Forrest J. F. John Bunyan: A Ref. Guide. Boston, 1982; Batson E. B. John Bunyan: Allegory and Imagination. L., 1984; Hill C. A Tinker and a Poor Man: J. Bunyan and His Church: 1628-1688. NY, 1989; Wellman S. John Bunyan: author of The pilgrim's progress. Phil., 1999..

В. В. Чернов