Китайгород
Китай-місто на мапі Меріан
Китай-місто - друга оборонне кільце Москви, а також територія, яка перебувала всередині Китайгородської стіни. Стіни і башти Китай-міста будувалися в 1535-1538 рр. при великій княгині Олені Глинської (бл. 1508-1538), колишній регентшею при малолітньому синові майбутнім Іваном IV, прозваний Грозним (1530-1584). Вів будівництво італійський архітектор П'єтро Франческо де Аннибале (Петрок Малий Фрязіно). Навесні 1538 р Олена Глинська раптово померла. Були підозри, що її отруїли. Однак до кінця року Петрок Фрязіно зумів завершити будівництво. У 1539 році він втік до Лівонії, оскільки після смерті Олени Глинської наступили "велика заколот і безгосударьство".
Фортечна стіна московського Китай-міста довжиною близько 2,5 км утворювала півкільце між Арсенальній та Беклемішевской кутовими вежами Кремля. Вона була нижче, але товщі кремлівської стіни: висота 9 м, ширина 6 м. Три яруси бійниць в поєднанні з нависає верхньої кладкою дозволяли переглядати і прострілювати всю територію біля підніжжя фортеці.
Фортеця виконала свою оборонну функцію. Її штурмували тільки один раз: 22 жовтень 1612 козаки з російського ополчення вибили з Китай-міста поляків, які сховалися в Кремлі. 26 жовтня вони погодилися скласти зброю і здатися на милість переможців. Справедливості заради варто помітити, що гарнізон був ослаблений в результаті тривалої облоги і почався голоду.
У XVIII ст. стіни Китай-міста втратили оборонне значення і почали створювати незручності для жителів. Неодноразово виникали спроби знесення стіни. У 1805 р московський обер-поліцмейстер А.А. Беклешов пропонував розібрати стіну від Володимирських воріт до Москворецкая мосту "як непотрібну і стару", а на її місці влаштувати бульвари. У 1816 р військовий генерал-губернатор А.П. Тормасов також пропонував знести стіну, залишивши тільки частина веж з воротами.
походження назви
Існує кілька версій походження назви Китай-міста:
- "Італійська" стверджує, що будівельник Китай-міста - італієць Петрок Малий - називав фортеця "Чітта" - "місто". Звідси і пішов Китай-місто.
- "Тюркська" версія вважає, що джерелом назви є слово "катай" - місто, фортеця.
- "Російська" версія виробляє назву від слова "кита". Згідно "Словника російської мови XI-XVII ст.", Воно означає щось плетене, пов'язане в пучок, в косу. В даному випадку в "пучок" були пов'язані жердини, які застосовувалися при будівництві укріплень.
Вежі й ворота Китай-міста
Китай-місто налічував 14 веж. Половина веж були проїзними - з воротами, а половина - глухих. Всі вони мали назви: Воскресенські ворота (Іверські, Негліменскіе), Кругла вежа (Заіконоспасского), Пташина вежа, чотирикутна вежа (Троїцькі ворота), Безіменна кутова вежа, Володимирські ворота (Стрітенські, Нікольський ), Богословська вежа, Іллінський ворота , Гранована вежа (Багатогранна), варварські ворота , Василівський ворота, Кругла кутова вежа (Наугольний), Ніколомокрінская вежа (Глуха), Москворецкие ворота (Спаські).
Найвідомішими були двухарочние Воскресенські ворота - вони були парадним в'їздом на Червону площу . Воскресенскими стали в 1689 р після приміщення на вежі ікони Воскресіння Христового. Ворота відновили в 1994-1995 рр.
У центрі фотографії "Вид з Театральній площі "Видно Кругла вежа. Зараз на її місці вестибюль станції метро" Площа Революції ". У зміненому вигляді вежа відновлена в 1997 р лівіше свого первісного місця.
Третьяковській проїзд з'явився в стіні Китай-міста в 1871 р і зберігся в первозданному вигляді. Праворуч від нього знаходиться Пташина вежа - єдина вижила вежа Китай-міста. До 1851 р поруч зі стіною Китай-міста працював пташиний ринок. Можливо, від нього вежа і отримала назву.
Про красу інших веж можна судити тільки по численним картинам і фотографій.
Китай-місто за часів совєтів і в наші дні
Після 1917 р стіну Китай-міста оголосили пам'ятником архітектури. Більш того, в 1924-1926 рр. була проведена реставрація стін, під час якої знесли прилеглі будови і пробили нові проїзди для трамваїв і автомобілів. Ніщо не передбачало біди. У 1925 р живописець, реставратор і мистецтвознавець І.Е. Грабар (1871-1960) так відгукнувся про Китайгородської стіни: "Рідкісний за красою пам'ятник кріпосного зодчества, яким по праву пишалася б будь-яка столиця Європи, якби він уцілів там до наших днів".
Північну і східну частини Китайгородської стіни розібрали в 1927-1934 рр. З боку Москворецкая набережній стіну знесли після війни. З 2,5 км стіни зберігся фрагмент на площі Революції . У 1968-1973 рр. частково стіну відновили в Китайгородська проїзді , А в 1997 р - в театральному проїзді .
Основні вулиці Китай-міста Варварка , Іллінка і Нікольська . Перші дві зберігають пам'ять про воротах Китай-міста: вони закінчуються у площ варварські ворота і Іллінський ворота . До Китай-міста відносять також вулиці, які йшли з зовнішньої сторони стін: Манежну площу , площа Революції , театральний проїзд , Луб'янській площі , нову площу , стару площу і Китайгородский проїзд . Зараз Китай-місто - район Москви, в який включені вулиці, ніколи по території фортеці які не проходили. Серед них Воздвиженка , Велика Дмитрівка , Знам'янка , Мисливський ряд .