Україна в складі Російської Імперії

Україна (укр. Україна) - держава в Східній Європі. На півдні омивається Чорним і Азовським морями, на сході, північному сході і півночі межує з Росією, на півночі - з Білорусією, на заході - з Польщею, Словаччиною та Угорщиною, на південному заході - з Румунією і Молдовою (включаючи невизнану республіку Придністров'я ).

Трехверстовка Шуберта всієї України

Ви можете подивитися карти губерній, які перебували на території сучасної України:

Якщо ви не знайшли будь-які потрібні Вам листи, подивіться ТУТ

Географічне положення

Територія України має розміри 1 316 км із заходу на схід і 893 км з півночі на південь і лежить приблизно між 52 ° 20 'і 44 ° 20' північної широти і 22 ° 5 'і 41 ° 15' східної довготи. Крайній північний пункт - село Петрівка Чернігівської області, південний - мис Сарич (АР Крим), західний - село Соломоново поблизу міста Чоп Закарпатської області, східний - село Червона зірка Луганської області. Географічний центр України знаходиться в смт. Добровеличківка Кіровоградської області.
Загальна площа України - 603,7 тис. Км², що становить 5,7% території Європи і 0,44% території світу. Україна є першою за величиною країною, площа якої розташована повністю на території Європи. Другий (після Росії) за розміром території країна в Європі. Довжина морського кордону: 1 355 км (по Чорному морю - 1 056,5 км; по Азовському морю - 249,5 км; по Керченській протоці - 49 км). Географічний центр Європи, за однією з методик обчислення, розташований на території України, недалеко від міста Рахів Закарпатської області.

Адміністративний поділ

Україна ділиться на 24 області, 2 міста центрального підпорядкування (Київ і Севастополь) і територіальна автономія - Автономна Республіка Крим. Крім того налічується 490 районів, 118 районів у містах, 29906 населених пунктів (458 міст, 884 смт і 28564 сіл), 10281 сільських рад (на 1 травня 2006 року).

Україна в складі Російської імперії

Імператриця Катерина II ліквідує Гетьманщину в 1764 році, а в 1775 знищує Запорізьку Січ. Після поділів Польщі в 1772-1795 роках Галичина переходить у володіння австрійських Габсбургів, а інша частина Правобережної України - у володіння Російської імперії. В результаті російсько-турецької війни 1768-1774 років Кримське ханство було визнано незалежним від всякої сторонньої влади, а в 1783 його землі були включені до складу Росії. На приєднаних до Російської імперії степових землях Новоросії та Тавриди, на місці татарських поселень грунтуються росіяни, в тому числі такі нині великі міста як Запоріжжя (1770), Дніпропетровськ (1776), Херсон і Маріуполь (1778), Севастополь (1783), Сімферополь і Мелітополь (1784), Миколаїв (1789), Одеса (1794), Луганськ (підстава Луганського заводу - 1795). До кінця XVIII - початку XIX століття, Україна була переважно аграрним краєм, а з середини XIX нинішні східні регіони України, а потім і Київщина починають розвиватися як промислові.
Велику роль в індустріалізації України зіграв європейський капітал, у тому числі - знаменитий французький «російський займ» в мільярд франків. У налагодженні виробництва на півдні України товарного зерна, масово експортував через чорноморські порти, велику роль зіграли не тільки українські селяни, а й німецькі колоністи, число яких на Україні становило близько півмільйона. До початку ХХ століття регіон Карпат - другий в світі за значенням, після Баку, район видобутку нафти.
Історично важливу роль в освіті на Україні, як і в державах Європи, займали академії. На рубежі XVI і XVII століть провідним інтелектуальним центром України була Острозька академія, закрита згодом польською владою [25]. Протягом XVII-XVIII століть великим просвітницьким і науковим центром східно-слов'янських народів була Києво-Могилянська академія - перший в Східній Європі православний вищий навчальний заклад і найбільше в Російській імперії початку XVIII століття, число студентів в якому сягала 1 200. Випускниками академії були засновані перші вузи імперії. Мовами викладання в Києво-Могилянська академії були російський і латинь. На початку XIX століття ця академія, в якій влада угледіла «мазепинський дух», була перетворена в семінарію.
Першим світським університетом на Україні був Харківський університет, відкритий 1805 році завдяки працям і старанням «українського Ломоносова» Каразіна [26]. Потім, були відкриті Київський університет в 1834 році і Одеський університет в 1865 році. Незважаючи на російську мову викладання, вони дали поштовх зародженню українського національного руху, спочатку культурного, а з 1840-х років і політичного (Кирило-Мефодіївське братство). Важливе значення для національного пробудження мала творчість Тараса Шевченка. З кінця XIX століття створюються українські політичні партії, частина яких висуває вимогу автономії України.
У роки Першої світової війни австро-угорська влада на території Галичини і Підкарпаття піддають репресіям русинів, як тоді називали себе в більшості своїй жителі Галичини. Понад двадцять тисяч русофілів русинів російського руху в Прикарпатської Русі були укладені до австрійського концентраційний табір в містечку Талергоф (Штирія) і в фортецю Терезин (Чехія). Ці репресії і підтримка австро-угорською владою українофільською орієнтації привели до її рішучого переважанню в середовищі русин Галичини. У свою чергу, військова російська адміністрація в Галичині піддала репресіям діячів українського руху, що значно послабило там русофільські настрої. Лютнева революція 1917 року в Росії, в якій взяли активну рух українці, послужила причиною легалізації руху за автономію України також і в Росії. Навесні в Петрограді пройшли масові українські демонстрації, учасники яких обчислювалися десятками тисяч.