Від Чорнобиля до Фукусіми

Трагічні події в Японії і 25-річний «ювілей» аварії на Чорнобильській АЕС змусили знову замислитися про небезпеку, яку несе людям радіація.

Як оцінити наслідки радіоактивних катастроф на здоров'я людей? Які біди несе радіація людству? Про це йшла мова на науковому кафе, організованому Фондом «Династія» і журналом «Хімія і життя», яке відбулося 13 квітня.

Наука і життя // Ілюстрації

Наука і життя // Ілюстрації

Наука і життя // Ілюстрації

<

>

Для більшості росіян звично оцінювати рівень радіації в рентгенах, кюрі і берах. Але останнім часом для вимірювання рівня радіації застосовують міжнародну одиницю - зіверт (Зв) і її тисячні і мільйонні частки (мЗв і мкЗв). Гранично безпечною дозою для людини вважається 100 мЗв на рік. При дозі опромінення до 70 мЗв ніяких негативних наслідків для здоров'я не спостерігається. Доза опромінення в 1-2 Зв може викликати променеву хворобу. Опромінення в 3-5 Зв пошкоджує кістковий мозок, від більш високих доз смерть настає через 2-3 тижні.

Природний фон радіації становить по Росії від 12 до 16 мікрозіверта на рік. У Москві жителі отримують до 1 мілізіверта (за рахунок радону). На Землі існують населені області з підвищеним радіаційним фоном: в Тибеті, в Ірані, в Бразилії. Хоча в деяких з цих районів радіація в 1000 разів перевищує середню по планеті, обстеження місцевого населення не виявили змін в структурі захворюваності і рівня смертності.

Щоб розібратися в цьому питанні, повернемося в 1954 рік. Тоді в Японії з 87 тисяч людей, які пережили атомні бомбардування в Хіросімі і Нагасакі, сформували когорту (хібакусі). Протягом півстоліття фахівці вели спостереження за станом здоров'я постраждалих. Остання оцінка здоров'я когорти проводилася 10 років тому - в 2001 році. Сьогодні, через 66 років після трагедії, в живих залишилося 18% хібакусі. Середня доза опромінення для когорти склала тоді 240 мілізіверт. Багато з них отримали ще більш високі дози - до 400 мілізіверт, тобто зазнали гострого опромінення. У Чорнобилі такі дози отримали тільки ліквідатори.

За весь час спостережень фахівці зареєстрували у хібакусі підвищення частоти захворюваності на рак на 9%. У подвергшігся опроміненню в дитячому віці ймовірність окнологіі вище. Завдяки посиленому контролю за станом здоров'я населення тривалість життя в Хіросімі вище, ніж в середньому по Японії.

Відповідно до ініціативи Форуму ООН по Чорнобилю Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) в період з 2003 по 2005 роки провела ряд нарад експертів для розгляду всіх наукових даних про медичні наслідки, пов'язаних з цією аварією. Згідно з доповіддю Наукового комітету Організації Об'єднаних Націй по дії атомної радіації ті ліквідатори, які працювали навколо зруйнованого реактора протягом перших двох років після аварії (240 000), евакуйовані (116 000) (деякі з яких отримали дози, набагато перевищують 100 мЗв) і жителі сильно заражених зони посиленого контролю (270 000) отримали дози, що значно перевищують рівні звичайного природного фону. Люди, які проживають в даний час в слабозараженних районах продовжують отримувати невеликі дози вище рівнів природного фону цієї місцевості, але не перевищують фонові дози в середньому по планеті.

Ліквідатори Чорнобиля отримали дозу в середньому 117 мілізіверт. 134 ліквідатора отримали гостру променеву хворобу, 28 загинули відразу, 22 - через деякий час, 84 людини живі досі. Середня доза опромінення евакуйованих з 30-кілометрової зони склала 21 мілізіверт. Жителі заражених областей в середньому піддавалися опроміненню менш ніж в 1 мілізіверт.

Після потужного землетрусу і цунамі 12 березня 2011 року ситуація на японській АЕС Фукусіма почала розвиватися некерованим чином. Відбулася важка аварія - 4-х енергоблоків реально більше не існує, а для їх консервації потрібно мінімум рік. На Фукусімі дозу в 170 мілізіверт отримали близько 20 працівників станції та ліквідаторів.

На третій день після аварії Міністерство освіти і культури Японії опублікувало в Інтернеті дані про стан радіоактивного забруднення води, грунту, продуктів харчування. Охолодження пошкоджених реакторів не можна було забезпечити вентиляцією, для цього подавали морську воду, яку потім довелося зливати в Тихий океан. В результаті 20-кілометрова прибережна зона виявилася радіоактивною. За словами заступника директора Інституту проблем безпеки розвитку атомної енергетики Рафаеля Арутюняна, якщо пити воду звідти рік, то отримаєш дозу 0.5 мілізіверт. Евакуйовано 6 населених пунктів (180 тисяч осіб), в яких доза опромінення становить близько 20 мілізіверт. В цілому радіаційний фон по префектурі Ібаракі - від 2 до 4 мілізіверт, а в Токіо аварійні дози нижче рівня природного фону.

Заступник директора Медичного радіологічного центру РАМН, голова Російської наукової комісії з радіаційного захисту, член-кореспондент РАМН Віктор Іванов вважає, що після Чорнобиля поширювалося чимало інформації про величезну кількість загиблих від променевої хвороби, про рак, який нібито тисячами косив дітей в зоні, про мутантах- тварин і рослини. Але все це дуже далеко від істини. Дійсно, наприклад, в забруднених районах Брянської області значно підвищена частота захворюваності на рак щитовидної залози. Особливо виявилися вразливими ті, кому в 1986 році було від 0 до 4 років ... Але, на щастя, смертельних випадків поки не спостерігалося.

На думку Віктора Іванова, при катастрофах, подібних Чорнобилю і Фукусімі, дуже небезпечна радіофобія. Страхи, психологічна напруга може спровокувати реальні захворювання. У разі Чорнобиля багато людей отримали великий стрес, через обман - вони дізналися, що живуть в радіоактивній зоні лише через три роки після аварії. Звідси - песимізм, невпевненість в майбутньому, алкоголізм, і, як наслідок, підвищення захворюваності та скорочення тривалості життя. Для багатьох літніх людей набагато меншою шкодою здоров'ю обернулося б проживання на слабозараженних територіях, ніж примусове виселення з родового гнізда.

Тому в річницю Чорнобильської катастрофи і на тлі сьогоднішньої радіаційної загрози, яка походить від Фукусіми, так важливо давати людям достовірну інформацію про те, що відбувається, оцінювати реальні ризики і давати зважені прогнози розвитку радіаційної обстановки.