З історії словників
з історії створення словників російської мови 
Розворот з книги Лаврентія Зизанія "Граматика слов'янської мови", надрукованій у Вільні 12 лютого 1596 р
Алегоричне зображення Граматики. Вірші і епіграма на граматику
http://www.naukaran.ru/sb/2003_3-4/06.shtml
1704 року з'явився "Лексикон треязичний ..." Ф. П. Полікарпова-Орлова - перший тримовний перекладацький словник, надрукований кирилицею в Росії. Російські слова тлумачаться в ньому латинською і грецькою мовами, застосовано алфавітний розташування слів (за першими трьома літерами). Словник відображає мовний стан кордону XVII-XVIII століть і орієнтований переважно на книжкову і церковно-слов'янську лексику, містить 17328 слів. В ту ж Петровську епоху був складений перший словник іншомовних термінів "Лексикон вокабулам новим за алфавітом", що містив 503 слова. XVIII ст. виникає інтерес до питань походження та утворення окремих слів, з'являються етимологічні замітки Тредіаковського, Ломоносова, Сумарокова, Татіщева та інших письменників і вчених. В кінці століття було видано ряд словників церковнослов'янської мови ( "Церковний словник" і "Доповнення" до нього містили пояснення понад 20 тисяч слів). На основі попередньої лексикографічної роботи з'явилася можливість приступити до роботи над створенням нормативного словника російської мови. В основу його могли бути покладені, зокрема, рукописні матеріали Ломоносова та інших дослідників.
Першим власне тлумачним словником з'явився виданий в 1789-1794 рр. шеститомний "Словник Академії Російської", що містив 43257 слів, узятих укладачами із сучасних їм світських і духовних книг, а також з пам'яток давньоруської писемності.
У 1806-1822 рр. видавався "Словник Академії Російської, по абетковому порядку розташований", що представляє собою друге видання попереднього словника, від якого він відрізнявся розташуванням матеріалу і істотним його збагаченням (в ньому налічується вже 51338 слів). Третім виданням словника був вийшов в 1847 р чотиритомний "Словарь церковнослов'янської і російської мови", що містив уже 114 749 слів (перевиданий в 1867 р) Значною подією в історії російської лексикографії стало створення в 1863-1866 рр. чотиритомного "Тлумачного словника живої великоросійської мови" В. І. Даля, періодично перевидавався аж до теперішнього часу.
Поклавши в основу словника народну мову, включивши в нього лексику загальновживану, діалектних, книжкову, Даль прагнув відбити в ньому все лексичне багатство російської мови. Словник його з 200000 слів і 30000 прислів'їв і приказок є скарбницю влучного народного слова. 
Після смерті Грота (в 1893 р) виданням став керувати А. А. Шахматов (до 1920 р), який відмовився від принципу нормативності словника, від сти лістіческіх послід і оціночних вказівок. Під його редакцією вийшов II том словника, а подальші випуски (словник виходив до 1929 р) здійснювалися за його планом.