Zабор: Великобілозерський район Запорізької області

Великобілозерський район - адміністративна одиниця Запорізькій області України.
Включає - 5 сільрад
Адміністративний центр - Велика Білозерка
Дата освіти - 1993 рік
Населення (2008) - 8576 осіб
Щільність - 19,92 чол. / Км²
Площа - 470 км²

розділи: Географічне положення ; Історія ; населення ; Освіта ; Охорона здоров'я ; Культура ; Сільське господарство ; промисловість ; Гідрологія району та водні ресурси ; лісокористування ; Археологічні пам'ятки, визначні пам'ятки ; Райони Запорізької області ; Прапори районів Запорізької області ; Герби районів Запорізької області ; Розташування районів Запорізької області ; Заповідні об'єкти Запорізької області

На території району розташовані 5 населених пунктів (села - Велика Білозерка, Новопетрівка, Качкарівка, Гюнівка, Зелена Балка), які підпорядковані Великобілозерський районній раді та 5 сільським радам (Червона, Великобілозерський, Трудова, Новопетрівська і ГЮНІВСЬКА).
Герб забарвлений трьома кольорами:
- у верхній частині, яка символізує блакитне небо, в правому куті розміщена зірка, яка дала назву найбільшому селу і району в цілому, в небі ширяє степовий орел;
- права нижня частина герба забарвлена ​​в золотисто-жовтий колір, який символізує поля стиглих хлібів. На тлі хлібів скіфський курган, що у великій кількості збереглися на території району;
- ліва нижня частина зеленого кольору символізує основне багатство району - його землю;
- нижня частина герба розділена звивистій блакитною смугою, яка символізує річку Білозерку;
- верхня частина герба обрамлена колоссям пшениці.

Великобілозерський район розташований в західній частині Запорізькій області . Згідно прийнятого фізико-географічного районування України район розташований в степовій зоні, в межах Приазов'я-Причорноморської рівнини.
Загальна площа району - 0,47 тис. Км², що становить 1,7% загальної площі області.
Великобілозерський район межує:
- на півдні - Веселовським районом ,
- на сході - Василівський районом ,
- на півночі - Кам'янсько-Дніпровським районом
- на заході - Верхньорогачицький район Херсонської області.

Територія, на якій розташоване сучасне село, була заселена з давніх часів, про що свідчать археологічні знахідки. Над Білозерської балкою тягнуться кургани, частина яких розкопана. Тут виявлено поховання доби бронзи (III - I тисячоліття до н.е.), багаті скіфські поховання з золотими прикрасами (VIII, а також VIII - VII ст.ст. до н.е.)
Тривалий час в придніпровській степу через спустошливі набіги кочівників-татар постійних поселень не було, за винятком зрідка розкиданих зимівників запорізьких козаків. Після приєднання в 1783 р Криму і північній Таврії до Росії в цій місцевості почали виникати поселення. Саме на цей час і припадає заснування Великий Білозерки переселеними сюди державними селянами з Полтавської і Чернігівської губерній, які побудували тут 30 землянок уздовж річки Білозерки. Поселення отримало своє ім'я за назвою річки. На відміну від сусіднього однойменного села, розташованого вище за течією річки, полтавці та чернігівці почали називати своє село Нижній або Вишгород Вишневе. Згодом за ним остаточно закріпилася ця назва.
У 1804 році сюди прибула нова група поселенців з Загрудная та інших слобід Зіньківського повіту Полтавської губернії. Село росло і далі за рахунок нових груп переселенців. У 1845 році тут утворилася сільська громада. На початку 70-х років ХIХ ст. у Великій Білозерці налічувалося 900 дворів, проживало 7513 чоловік. У 80-х роках XIX ст. Велика Білозерка була одним з трьох сіл в Мелітопольському повіті, які славилися садами і городами, що займали тут понад 1000 десятин землі.
Оскільки Велика Білозерка тягнулася майже на 25 км, приписані до сільській громаді землі були розподілені по парафіях. З того часу в селі існували самостійно Петропавлівська, Покровська і Преображенська громади. Хлібороби обробляли землю за правилами і звичаям, успадкованих від дідів. Через низьку культуру землеробства врожаї були низькими. У селі розвивалися гончарний, плотничий, ковальський, бондарним і інші промисли. Добротні будинки в селі мали тільки багатії, трудове селянство тулилося в землянках і критих соломою або очеретом саманових будинках.
Вкрай незадовільним було в селі медичне обслуговування - тільки на початку ХХ ст. у Великій Білозерці відкрили амбулаторію: один лікар, два фельдшери і акушерка обслуговували ділянку, до якого належало 8 населених пунктів з 22,6 тис. чоловік населення.
У 1923 році Велика Білозерка, де проживало 18,3 тис. Осіб, стала районним центром. Це сприяло подальшому розвитку села. У 1925 році обсяг сільськогосподарського виробництва у Великій Білозерці перевищив довоєнний рівень. Колективні господарства з кожним роком міцніли, демонструючи переваги колективних форм господарювання над одноосібними. Навесні 1923 року 23 колгоспу об'єднали все трудове селянство, і в довоєнні роки Великої Вітчизняної війни вони стали економічно міцними, прибутковими. Надалі, починаючи з 1950 року, почалося поступове укрупнення колгоспів, в результаті чого замість 23 дрібних господарств було утворено 6 великих багатогалузевих механізованих артілей, три з яких зберегли свою назву і територіальне розташування до теперішніх часів.
19 вересня 1941 року в село було окуповано фашистами, а 29 жовтня 1943 року війська 4-го Українського фронту, зокрема, воїни 279-ї стрілецької дивізії, звільнили село від німецьких загарбників. У 2008 році 29 жовтня відбулося святкування 65-ї річниці визволення району від німецько-фашистських загарбників і 230-й річниці заснування села Велика Білозерка.

Мережа загальноосвітніх шкіл представлена ​​11 навчальними закладами: І-ІІ ступенів - 2; І-ІІІ ступенів - 4, навчально-виховний комплекс -1, дошкільні навчальні заклади - 4.

Населенню району лікувально-медичну допомогу надає центральна районна лікарня на 60 ліжок цілодобового перебування хворих, 7 фельдшерсько-акушерських пунктів.

Всього в районі на кінець 2008 року налічується 20 колективів народної творчості з яких 12 дитячих та 4 фольклорних колективу - "Білозерчаночка" (районного будинку культури), "Журавка" (сільський будинок культури Трудового сільської ради), "Вербиченька" (сільський клуб ім. Ватутіна), "Червона калина" (сільський будинок культури Червоного сільської ради) та працює 5 хореографічних колективів, чотири з яких при районному будинку культури.
На території району живуть більше 20 народних умільця і ​​майстри декоративно-прикладного та образотворчого мистецтва. Працює дитяча музична школа в якій навчаються учні за спеціальностями "Фортепіано", "Баян", "Акордеон", "Гітара" і "Синтезатор". У районі працюють 9 бібліотек: 2 районні (центральна районна бібліотека та бібліотека для дітей) і 7 сільських бібліотек. Книжковий фонд становить близько 75 тисяч примірників. Щорічно бібліотеками обслуговується понад 4 тисяч читачів.

Великобілозерський район - один з найменших сільськогосподарських районів Запорізької області за площею сільгоспугідь. Загальна площа їх становить 43059 гектарів.
З них: рілля - 39735 га., Багаторічні насадження 43 га, пасовища 3281 гектар.
Найбільшу питому вагу в структурі економіки району займає аграрний сектор. На території району працюють 9 сільськогосподарських підприємств, в тому числі 5 товариств з обмеженою відповідальністю, 2 сільськогосподарських виробничих кооперативу, 1 відкрите акціонерне товариство і 1 приватне підприємство. Крім того зареєстровано 65 фермерських господарств.

Джерелами водопостачання в районі є артезіанські свердловини глибиною від 30 до 60 метрів. Свердловин в районі - 42. У селах району централізована система каналізації відсутня, існують лише очисні споруди малої каналізації і локальні поля фільтрації. Централізованого водопостачання в районі немає, незавершений централізований водогін з Дніпра знаходиться в 1,5 км від райцентру.
Територією Великобілозерського району протікає річка Білозерка. Під час сильних літніх посух відбувається часткове пересихання русла цієї річки.
На території району розташовані ставки: Качкарівська, Гюновкскій, Правдовскій, Красінський.
Зрошення сільськогосподарських земель здійснюється з магістрального зрошувального каналу і закритої зрошувальної системи. Площа зрошуваних земель в районі складає - 18,765 тис. Га.

Землі державного лісового фонду в районі становлять 314 га. Існують - 5 ентомологічних заказників місцевого значення загальною площею - 11 га. Також полезахисні лісосмуги та деревно-чагарникові насадження, загальна площа яких становить - 977 га, з них - 952 га полезахисні лісосмуги та 25 га лісів в водоохоронних зонах річок і ставків. Всі лісові насадження штучного походження.

На території району знаходяться пам'ятки археології - це 13 курганів і 16 курганних могильників (в яких 100 курганів) ІV - V ст.до н.е., деякі з них датуються ІІ ст. нашої ери (ХIV-ХV ст.) - це слов'янські поховання.
Курганний могильник Цимбалова Могила - курган у Великобілозерському районі. Тут знайдено скіфський золотий кінський налобник. зображена змієнога богиня скіфів Табіті, від союзу якої з Таргитай (перша людина в Скіфії, прабатько племені і родоначальник царської династії) нібито й відбулися скіфи. Рельєф виконаний грецьким майстром, і тому фігура одягнена в еллінської плаття, а голову увінчує античний головний убір - калаф з величезною пальметкой. Замість ніг у богині завитки, що закінчуються головами грифонів і змій. Так грецький художник у звичній для нього стилістичній манері малює скіфську легендарну напівдіву-полуехідну, що мала, за словами Геродота, верхню частину тіла жіночу, а нижню - зміїну.
У давньоруських курганах змеіноголовие браслети і прикраси мають строго обмежений ареал і зустрічаються тільки на території Верхнього Подніпров'я, Подвинья і Понемання, т. Е. "В тій частині Східної Європи, де до приходу слов'ян жили балти". Однак в Північному Причорномор'ї ми знову стикаємося з відгомонами шанування цього культу, зазвичай пов'язують з балтійським субстратом. У записаної Геродотом від місцевих греків легендою про походження скіфів йдеться, що прославлений грецький герой Геракл відвідав одного разу північні берега Чорного моря. Досягнувши лісистій країни Гілеї (її локалізують в пониззі Дніпра), Геракл зустрів мешкала тут в печері діву-змію. (Статуетка змеіноногой богині скіфського часу знайдена в кургані Велика Цимбалка в районі нижнього Дніпра.) Від співжиття Геракла з цим тубільним божеством народилися три брати, нащадками яких і вважали себе скіфські племена.

• Якимівський район
  
• Бердянський район
  
• Василівський район
  
• Великобілозерський район
  
• Веселовський район
  
• Вільнянський район
  
• Гуляйпільський район
  
• Запорізький район
  
• Кам'янсько-Дніпровський район
  
• Куйбишевський район
  
• Мелітопольський район
  
• Михайлівський район
  
• Новомиколаївський район
  
• Оріхівський район
  
• Пологівський район
  
• Приазовський район
  
• Приморський район
  
• Розівський район
  
• Токмацький район
  
• Чернігівський район
  

Міста обласного значення:

• Запоріжжя
  
• Мелітополь
  
• Бердянськ
  
• Токмак
  
• Гуляйполе
  
• Енергодар
  

Джерела: універсальна енциклопедія "Вікіпедія", сайт Запорізької обласної державної адміністрації, інформаційний центр "Україна.ru", "Мандруємо Україною", "Музейний простір України", Андрій Тичина "Пам'ятки України", "Україна Інкогніта", "Комсомольская правда в Україна ", Володимир Шак - тижневик" МИГ "," ВікіОсвіта "," Аndersva - Між двох вогнів ", metelik.livejournal.com," Магістраль "," ОКО "," Хай Вей "," Historic.ru ", Портал Державного Ермітажу, "Спосіб життя і звичаї скіфів", "passer_by_here" - community.livejournal.com/all_ukraine, 9xxz.livejournal.com, "Історія. гипертен ст. Для учнів і вчителів "," Твій улюблений Харків "," Екопортал "," Бердянськ віртуальний ", Костянтин Сушко (сайт ВАТ НВО" Ренк ")," Фото України ", краєзнавець Сергій Кухленко," Хортицький район - Територія Бабурка ".