Золото Аляски: як потонули мільйони, отримані Росією за продаж заокеанської землі
Якщо у російської людини запитати про Аляску, то, швидше за все, він скаже, що колись ми її віддали в оренду. А насправді?
Легенд про таємниче володіння руськими американської землею і її передачі США безліч. Що ж насправді сталося в 1867 році, чому таку важливу подію для країни ретельно приховувалося і куди поділося золото від укладеної угоди?
таємний договір
Передавати або продавати власні землі завжди вважалося справою не тільки не вигідним, але і ганебним. Може бути, тому до цих пір ходить стільки суперечливих чуток про продаж Аляски? Наприклад, що 1,5 мільйона квадратних кілометрів земель Аляски Сполученим Штатам віддала в оренду Катерина II. Але це не так. Операція була здійснена в найсуворішій таємниці при Олександрі II. Більш того, американці допомогли зберегти честь Росії.
До 1866 року Росія і США сильно потребували грошей. За три роки, що тривала Кримська війна, державна скарбниця сильно спорожніла. Прийшовши після смерті Миколи I Олександр II отримав країну з величезними проблемами, які вимагали та обов'язкового втручання, і грошей. Однак йому потрібні були 10 років роздумів, щоб зважитися продати далеку землю.
З іншого боку, у США в 1865-м закінчилася 4-річна громадянська війна між Північчю і Півднем, і у країни так само не було коштів. Кажуть, якби росіяни не поспішали з продажем і уклали угоду років через десять, то могли б вимагати суму раз в п'ять більшу, ніж отримали.
Але казну потрібно було терміново поповнювати, тому в грудні 1866 го до Вашингтона приїхав російський дипломат, барон Едуард Стекль. Він провів таємні переговори про продаж північних колоній.
Сімнадцятий президент США Ендрю Джонсон. Джерело: wikipedia.org
Цікаво, що на нараді, проведеній ще в Росії, була визначена мінімальна сума угоди - 5 мільйонів доларів золотом. Барон домовився на 7,2 мільйона.
А в березні 1867 го вже була укладена офіційна юридична угода. Саме тут американці проявили свою поступливість.
Зберігши в таємниці переговори з бароном, президент США Ендрю Джонсон відправив офіційну телеграму Олександру II з пропозицією продати Аляску. Таким чином Росія зберегла своє обличчя, так як ініціатором угоди виступили Штати.
Читайте також: Масонський слід: чому в склепі Пушкіна знайшли чужі останки
Імператор Всеросійський Олександр II. Джерело: wikipedia.org
Російська Аляска
У 20 числах жовтня 1784 року на острові Кадьяк біля берегів Аляски було закладено перше російське поселення. Керував експедицією Іркутську купець Григорій Шелехов. А через п'ять років була заснована столиця Російської Америки Ново-Архангельськ, перейменований після продажу в Ситку.
З 1799 року Аляска була офіційно визнана територією Російської імперії, хоча російські мореплавці Федоров і Гвоздьов ще в 1732 році пропливли по Берингову протоці і висадилися на незнайомих північних берегах. Спочатку далекі суворі землі освоювали тільки купці, яких цікавила хутро.
На відміну від інших завойовників, наші не змушували насильно добувати цінні шкури і вже тим більше не відбирали їх силою, а офіційно купували у індіанців. Але траплялися й запеклі бої між нашими торговцями і місцевим населенням. Кажуть, що сучасні алеути (корінне населення) чітко розділяють російську і американську колонізацію Аляски. І стверджують, що американська проходила набагато жорсткіше. Наші не тільки не садили свою віру, а й шанобливо ставилися до обрядів індіанців. Більш того, російські мужики з задоволенням одружилися на місцевих жінок.
Є дані, що до моменту продажу Аляски там перебувало близько 800 російських поселенців і близько 10-13 тисяч креолів - дітей, народжених у змішаних шлюбах. Після переходу Аляски під юрисдикцію США практично всі росіяни виїхали, залишилися близько 20 сімей. Зараз в самому північному і найбільшому штаті США проживає близько 800 тисяч людей, у багатьох з яких прадіди були росіянами.
Поселення Шеліхова на острові Кадьяк. Джерело: wikipedia.org
вимушена угода
Дохід Аляска приносила тільки в перший час, поки купці здобували і продавали хутро. Але жадібність і непродуманість дій призвели до того, що цінних звірів там практично не залишилося. Більш того, щоб розвивати територію, були потрібні гроші.
До того ж ці землі могла захопити давній противник Росії Британія. А охороняти далеку територію у Олександра II не було ні сил, ні коштів. До того ж в 1861 році було скасовано кріпосне право. Державі довелося виплачувати компенсації колишнім власникам кріпаків. Гроші займали за кордоном під величезні відсотки. Легше було позбутися незручного і вимагає фінансових вкладень Аляски, ніж намагатися її зберегти.
Існує припущення, що золото на Алясці було відкрито ще до її продажу. Але рідний молодший брат Олександра II Костянтин Миколайович переконав імператора, що золото приверне британців. І землю потрібно або терміново продавати, або готуватися до чергової війни.
За іншою версією, всі природні багатства Аляски були знайдені вже після здійснення угоди. Так, знаменита золота лихоманка на річці Клондайк почалася тільки в 1896 році, через 29 років після продажу. Хоча нашому імператору все-таки дісталося і над ним голосно сміялися, як над дурним і недалекоглядним правителем.
Читайте також: Найщасливіші гравці в лотерею: життя після виграшу
1898 рік, табір золотошукачів, перевал Чілкут. Джерело: wikipedia.org
Втрачений золото
Договір про продаж Аляски був підписаний 30 березня 1867 року на двох дипломатичних мовами - англійською та французькою. У Росії про угоду практично ніхто не знав, а якщо говорити по правді, то багато хто взагалі не мали уявлення про існування Аляски.
Угоду було укладено на 7,2 мільйона доларів золотом (за різними підрахунками, зараз це близько 470 мільйонів доларів). Існують дані, що за 1 квадратний кілометр було виплачено по 4 долари 73 центи, разом із землею передавалися всі будівлі, майно, документи, архіви.
Підписання договору про продаж Аляски. Джерело: wikipedia.org
Чек був виданий російському барону за два місяці до офіційної церемонії передачі Аляски. Дійство було простим: опускався російський прапор і піднімався американський. На церемонії трапився казус. Американський прапор заплутався в мотузках, тому його не змогли підняти. А коли полотнище намагалися розплутати, то зірвали з флагштока і він впав на землю. Багато хто вважав цю подію поганим знаком.
Але поки піднімалися й опускалися прапори, російські розподіляли отримані 7,2 мільйона доларів. Барон Стекль за здійснення вдалої оборудки взяв собі преміальних 21 тисячу доларів, 144 тисячі були витрачені на хабарі американським сенаторам, так як багато хто був проти цієї угоди.
Решту грошей були поміщені на рахунок в лондонському банку, щоб уже там отримати золото. Далі існує кілька версій, куди поділися 7 мільйонів доларів. Півтора мільйона пішли на конвертацію в банку, інші 5,5 мільйона у вигляді золотих злитків були відправлені з Лондона в Санкт-Петербург. Але по шляху барк «Оркні» затонув під час шторму. А страхова компанія, щоб не виплачувати компенсацію за зниклий цінний вантаж, швиденько оголосила себе банкрутом. Тому Росія грошей так і не отримала.
Однак в Російському державному історичному архіві було знайдено документ, написаний співробітником міністерства фінансів. У документі, датованому 1868 року, говориться, що за відступлені російські володіння Північно-Американські Штати перевели 11 362 481 рубль 94 копійки, у тому числі 10 972 238 рубля 4 копійки були витрачені на закупівлю приладдя для залізниць, а решта 390 243 рубля 90 копійок надійшли в скарбницю готівкою. Крім того, барк «Оркні» знайшли в реєстраційній книзі за 1871 рік. І якщо це той самий барк, то судно прекрасно себе почувала, хоча, за першою версією, вважалося затонулих.
Чек на 7,2 мільйона для оплати операції з продажу Аляски. Джерело: wikipedia.org
А насправді?Що ж насправді сталося в 1867 році, чому таку важливу подію для країни ретельно приховувалося і куди поділося золото від укладеної угоди?
Може бути, тому до цих пір ходить стільки суперечливих чуток про продаж Аляски?